В Україні змінюють правила роботи реєстру боржників: що варто знати громадянам

В Україні готуються змінити підхід до роботи з боржниками: Верховна Рада підтримала законопроєкт №14005, який передбачає цифровізацію виконавчого провадження та ширшу автоматизацію процесів стягнення. Документ уже передано на підпис президенту, повідомляє регулятор з посиланням на регулятора.

Як працюватиме оновлений реєстр боржників

Йдеться про законодавчі зміни, які мають спростити взаємодію між державними органами, банками, виконавцями та державними реєстрами. На практиці це означає, що інформацію про кошти й майно боржника зможуть швидше перевіряти та обробляти в цифровому форматі, а самі процедури накладення й скасування обмежень стануть більш автоматизованими.

Як пояснив голова комітету з питань цивільного права та процесу Національної асоціації адвокатів України Олег Простибоженко, ключова мета нововведень полягає в тому, щоб державні та приватні виконавці мали оперативніший доступ до даних про активи боржників. Передусім це стосується коштів на рахунках, а також іншого рухомого і нерухомого майна та навіть електронних гаманців.

Статус боржника виникає не сам по собі, а за наявності виконавчого документа. Це може бути судове рішення про стягнення коштів, виконавчий напис нотаріуса, а також, наприклад, постанова про штраф, який не був сплачений вчасно. У разі відкриття виконавчого провадження інформація про людину потрапляє до відповідних систем, а надалі це може тягнути за собою обмеження на розпорядження майном.

Перевірити, чи є людина у реєстрі боржників, можна кількома способами. Зокрема, відповідна інформація доступна в застосунку «Дія» у розділі виконавчих проваджень, в автоматизованій системі виконавчих проваджень, а також у Єдиному реєстрі боржників, який працює в Україні з 2018 року.

Які обмеження та зміни чекають на боржників

Одним із найчутливіших наслідків потрапляння до реєстру є обмеження на відчуження майна. Наприклад, якщо людина значиться боржником, вона не зможе продати квартиру чи інше нерухоме майно, оскільки під час оформлення угоди продавця перевіряють за реєстрами. За словами експерта, у майбутньому цей механізм працюватиме ще жорсткіше, адже фактично діятиме подвійний контроль — з боку нотаріуса та державного реєстратора.

Водночас такі обмеження стосуються саме відчуження, а не придбання. Тобто боржник, навіть перебуваючи у реєстрі, може купити квартиру чи автомобіль. Але тут є важливий нюанс: нове майно також може бути використане для примусового стягнення боргу, а розпорядитися ним у звичний спосіб — продати, подарувати чи переоформити — буде складно або взагалі неможливо.

Ще одна важлива частина нових правил — автоматичне списання боргів у межах конкретної суми. Наразі на практиці часто трапляється ситуація, коли через борг арештовують увесь рахунок, навіть якщо коштів на ньому значно більше, ніж потрібно для погашення заборгованості. Після набуття чинності новим законом логіка має змінитися: якщо людина винна, умовно, 10 тисяч гривень, то обмеження накладатимуть саме на цю суму, а не на весь залишок коштів.

Окремо юристи наголошують: механізм продажу майна боржника для погашення заборгованості існує і зараз. Уповноважений виконавець може виставити таке майно на відкриті торги, а виручені кошти спрямовуються на закриття боргу. Формально придбати такий актив може будь-який зацікавлений учасник торгів, у тому числі й сам боржник.

Разом із тим це не означає, що держава масово позбавлятиме людей єдиного житла через незначні борги, комунальні прострочення чи несплачені штрафи. Законодавство містить запобіжники, які обмежують можливість стягнення такого майна, а також діють окремі правила, пов’язані з воєнним станом.

У підсумку закон №14005 має зробити систему виконання рішень більш цифровою, швидкою та технічно інтегрованою. Для боржників це означає менше шансів приховати активи або уникнути обмежень, а для держави — простіший механізм стягнення. Водночас для громадян головний висновок залишається незмінним: варто регулярно перевіряти свій статус у відповідних реєстрах, щоб уникнути неприємних сюрпризів під час продажу майна чи користування власними коштами.