Найбільші українські МФО підписали Кодекс профетики

У Києві пройшов круглий стіл «Чи зупинять законодавчі зміни розвиток мікрокредитування в Україні?», де обговорювалися проблеми ринку фінансових послуг в країні. В результаті представники понад 20 провідних МФО України підписали Кодекс професійної етики, який розробили з метою розвитку і поліпшення добропорядного ведення бізнесу в Україні.

За столом переговорів

На заході були представники найбільших українських мікрофінансових організацій, Нацбанку, Нацкомфінпослуг, Комітету Верховної Ради з питань фінансів, митної та податкової політики, а також члени Всеукраїнської асоціації фінансових компаній, які розробили даний кодекс.

Експерти з НБУ відзначили, що коректна і прозора система регулювання сфери мікрокредитування стане відмінним стимулом для української економіки і сприятливо вплине на відносини «споживач-кредитор». Нагадаємо, що з 2020 року Нацбанк буде виступати регулятором ринку мікрокредитування і здійснювати нагляд над його ключовими гравцями.

Начальник управління ліцензування юридичних осіб та реєстрації платіжних систем НБУ Сергій Савчук заявив, що у Верховній Раді знають про проблему шахрайства. Там активно обговорюють введення технології верифікації платіжних карт для осіб, які беруть мікропозики.

Кодекс честі МФО

Ключовою подією зустрічі став розроблений Всеукраїнською Асоціацією Фінансових компаній (ВАФК) Кодекс професійної етики.

Він декларує прозорість відносин між кредитором і споживачем послуг. Тепер мікрофінансові компанії не мають права надавати будь-яку інформацію без відома і згоди клієнта. Телефонні розмови по можливості повинні вестися тим же менеджером, який спочатку обслуговував споживача послуги. Крім того, будуть враховувати побажання боржника про час розмови і повідомляти його, якщо розмова записується.

Кодекс визнає неприпустимими будь-які загрози, нецензурну лексику та неправдиву інформацію про наслідки несплати кредиту, так само як і видачу співробітників компанії-кредитора за співробітників правоохоронних органів, органів державної влади або місцевого самоврядування.

Обмежили і час взаємодії з боржниками. Дзвінки в нічний час тепер поза законом, а кількість щоденних контактів з позичальником не може перевищувати 5 разів на добу. Регламентуються дзвінки з 22.00 до 7.00 в будні і з 20.00 до 8.00 у вихідні чи свята.

Документ підписали понад 20 провідних мікрофінансових організацій України, тому тепер споживачі можуть бути впевнені в захищеності своїх прав, регулятор – в стабільності на ринку, а потенційні інвестори – в дотриманні європейських стандартів якості та безпеки.

Останні зведення з ринку мікрокредитування

За інформацією Нацбанку, 57% від всього обсягу виданих кредитів на небанківському ринку надають саме МФО.

Згідно зі статистикою, наведеною керівником проектів та програм Департаменту ліцензування НБУ Орестом Франчуком, все більшої популярності серед українців набувають онлайн кредити. За 2019 рік кількість мікрокредитів, виданих в мережі, зросла на 144,3%.

Свої цифри також приводить і Нацкомфінпослуги. За їх даними, перша двадцятка найбільших компаній, що працюють тільки в інтернеті, охоплює практично 85% всього ринку мікрокредитування, а стрімке зростання сектора мікропозик позитивно позначається на надходженнях до бюджету. У 2019 виплати МФО від податку на прибуток зросли на 60% в порівнянні з попереднім роком.

В ході обговорень за круглим столом представників організацій та регуляторних органів вдалося «нащупали» і слабкі точки ринку. Очевидними уразливими моментами одноголосно визнали видачу кредитів підставним особам, відсутність фінансової грамотності населення, низький рівень фінінклюзіі і проблеми із захистом прав споживачів фінансових послуг.

Залишити відповідь

Войти с помощью: