Нікуди вийти: кому вдалося зберегти роботу після карантину?

Країна поступово почала виходити з карантину: хтось вийшов на роботу вперше за 2 місяці, хтось нарешті посидів в улюбленій кав’ярні, хтось з’їздив на шопінг. При цьому навіть в умовах жорстких карантинних заходів українці більше боялися збідніти, ніж заразитися коронавірусом. Про це говорять результати соцопитування, яке проводив Київський міжнародний інститут соціології. І ці побоювання цілком зрозумілі: за останні місяці сильно постраждав малий і середній бізнес, багато людей втратили роботу, а держскарбниця втратила частину доходів після повернення заробітчан.

Maanimo розбирався, наскільки змінилася ситуація з працевлаштуванням українців за час карантину, і чи дійсно всі так чекають, коли зможуть вийти на роботу. Можливо, багатьом вже нікуди йти?

Чим довше триває карантин, тим більше страждає українська економіка. За прогнозами, продовження карантинних заходів призведе до падіння ВВП на 5% до кінця 2020 році. Це означає, що найближчим часом не варто очікувати економічного підйому і поліпшення умов життя, в тому числі і підвищення рівня заробітних плат.

Куди йти, куди податися?

Масова втрата роботи – наслідок карантинних обмежень, які довелося випробувати на собі українцям. Багатьом роботодавцям довелося розпрощатися зі своїми співробітниками, щоб скоротити хоча б частину витрат і залишитися на плаву.

Тільки за офіційною статистикою в Україні на кінець травня вже 506 тисяч безробітних. І це тільки ті, хто зареєструвався в Держслужбі зайнятості. При цьому експерти говорять, що реальні цифри набагато більше. За деякими підрахунками фахівців, в країні вже понад 4 млн осіб, які втратили роботу. Такі дані сформувалися за рахунок того, що деякі сфери діяльності особливо сильно постраждали через запровадження жорстких обмежень.

Найбільше постраждала сфера послуг. Близько 30 тисяч закладів громадського харчування перестали обслуговувати клієнтів, оскільки не змогли вчасно перейти на новий режим роботи, організувати доставку їжі. З них 12 тисяч стали банкрутами. З цієї причини понад 160 тисяч українців втратили роботу. Несолодко довелося і працівникам транспортної сфери: наприклад, кількість замовлень в службах таксі впало на 70%.

Від наслідків пандемії постраждала і сфера розваг. Через скасування масових заходів продажу в секторі культурної індустрії впали практично на 50%. Так чи інакше, втрати понесли всі галузі без винятку, але особливо ті, в яких власникам бізнесу так і не вдалося адаптуватися до ситуації, що склалася і перевести бізнес в онлайн.

Вірус вбиває бізнес

Збитки українських підприємців колосальні: 20% бізнесменів закрили своє виробництво за час карантину. Ще понад 75% підприємців знаходяться на межі банкрутства. Наприклад, у сфері ресторанного і готельного бізнесу більше 90% – це приватні підприємці. Самі ресторатори говорять про те, що якщо карантин триватиме до 10 червня, то відкриватися їм вже точно не доведеться. Все це означає, що для малого і середнього бізнесу настали темні часи, і явно мало хто зможе повернутися в стрій. Чи витримає такий натиск українська економіка? Що стане з малим і середнім бізнесом в Україні? Питання все ще риторичне.

Відомо лише те, що найближчим часом підприємствам доведеться переглядати заробітні плати співробітників в сторону їх зменшення, а також скорочувати штат, укладаючи з персоналом «полюбовний» договір «за згодою сторін», щоб не виплачувати допомогу по звільненню.

Малий і середній бізнес зіткнувся з цілим вантажем проблем – від зменшення обсягів замовлень і виробництва до скорочення каналів збуту. Доходи підприємств істотно зменшилися, чого не можна сказати про витрати, оскільки вони залишилися колишніми. Все, що залишається українськими підприємцям в нинішніх умовах – реорганізовувати бізнес або ж закриватися.

Але можливості для розвитку все ж є. Як і у випадку з нашими європейськими сусідами, Україна пропонує ряд програм, які допоможуть бізнесу залишитися на плаву. Одна з таких ініціатив – програма доступних кредитів під 5, 7 або 9%. В умовах карантину вона спрямована не стільки на відкриття нового бізнесу, скільки на рефінансування існуючих кредитів для підприємців. Крім того, багато банків у співпраці з різними фондами пропонують пільгові кредити для МСБ. Правда, в обох випадках підприємцям все ж знадобиться вкладати частину власних коштів.

Повернулися додому, а що далі?

Ще один нагальне питання – що робити з сотнями тисяч заробітчан, які повернулися з-за карантину в Україні. Кордони з ЄС закриті на невизначений термін, а значить, українська скарбниця втрачає прибуток. За даними Мінсоцполітики, щорічно 3,2 млн заробітчан переводили на батьківщину більше 12 млрд доларів. Зараз же близько 2 млн трудових мігрантів повернулися додому, рятуючись від вірусу, але чи може Україна запропонувати їм альтернативу?

Очевидно, що зараз країні нічого запропонувати прибулим українцям, втім, як і раніше, що і змусило наших громадян шукати кращої долі за кордоном. Аналітики прогнозують, що найближчим часом ситуація на локальному ринку праці не покращиться, а ще більше посилиться.

Але слід зазначити, що заробітчани не дуже-то рвуться влаштовуватися на роботу в Україні, оскільки їх зарплатні очікування зовсім не збігаються з дійсністю, особливо в умовах кризи. Чи надовго трудові мігранти затримаються в Україні? Скоріше за все ні. Після зняття обмежень і відкриття європейських кордонів наші співвітчизники знову кинуться на заробітки. До того ж, країни Євросоюзу дійсно мають потребу в послугах кваліфікованих робітників в сферах будівництва, сільського господарства і медицини.

Однак держава готова всіляко мотивувати трудових мігрантів інвестувати зароблені гроші в бізнес. За словами прем’єра Дениса Шмигаля, уряд розробляє нову програму кредитування, яка дозволить підприємцям отримувати вигідні кредити ще дешевше – під 0-5% річних на тривалий термін. Залишається гадати, чи стане це достатньою мотивацією для наших співвітчизників, щоб піднімати економіку України.

Матеріал підготувала Христина Труфанова

Залишити відповідь

Войти с помощью: