Бізнес закликає міжнародні платіжні системи зберегти міжбанківську комісію не вище 0,7%

Український бізнес закликає міжнародні платіжні системи та банки зберегти міжбанківську комісію за карткові транзакції на оплату товарів або послуг на рівні не вище 0,7% та безготівкового прийому платежів на чинному рівні до закінчення військового стану та протягом трьох місяців після його закінчення, повідомляє Maanimo.

Підвищення тарифів в умовах воєнного часу може дестабілізувати систему безготівкових розрахунків, а також негативно вплинути на економіку та ціни в Україні.

З проханням вплинути на фіксацію тарифів міжнародних платіжних систем на час війни Асоціація рітейлерів України (RAU) звернулася до Офісу президента, уряду та Національного банку.

«Згідно з повідомленнями банківських установ, які надходять до бізнесу, з 1 липня 2023 року очікується підвищення вартості еквайрингу для українського бізнесу. У разі підвищення ставок інтерчейнджу (еквайрингу) для суб’єктів господарювання це безпосередньо матиме негативний вплив на вартість товарів та послуг для українських споживачів. Додаткові суми витрат, які мають закласти торгові компанії на сплату підвищеного розміру еквайрингу, можуть сягати більше ста мільйонів гривень на рік»,—сказано у відкритому обігу українського бізнесу.

Як зазначає Асоціація рітейлерів, український роздрібний бізнес докладає неймовірних зусиль для забезпечення стабільної роботи галузі в умовах війни, забезпечує наявність необхідних товарів для населення за доступними цінами та підтримку вітчизняних виробників. Підвищення ж вартості безготівкового прийому платежів може спричинити цінову дестабілізацію та зменшить доступність продуктів харчування для окремих категорій населення.

Для забезпечення економічної стабільності, підтримки українського бізнесу та споживачів в умовах військового стану RAU просить Офіс президента України, Кабінет Міністрів України та Національний банк України посприяти у збереженні ставок міжбанківської комісії на рівні не вище 0,7% та безготівкового прийому платежів на чинному рівні, і запобігти його підвищенням до закінчення військового стану та протягом трьох місяців після його закінчення”.

RAU нагадує, що за рік повномасштабного вторгнення купівельна спроможність українців суттєво погіршилася через підвищення цін: 63% респондентів дослідження Deloitte у 2022 році були готові економити на купівлі продуктів харчування, тоді як роком раніше їхня чисельність не перевищувала 48%. При цьому ринок роздрібної торгівлі працює з дотриманням фіксованої роздрібної націнки на соціальні продукти харчування у розмірі 10% і з оплатою постачальнику не пізніше 10 календарних днів з дня постачання так визначено урядовою постановою, що діє на період військового стану.

Як нагадали в Асоціації рітейлерів, з початку війни для стабілізації цін та налагодження роботи українського бізнесу в умовах військового стану завдяки зусиллям Офісу президента та Мінекономіки було вирішено питання щодо фіксації ставки міжбанківської комісії та безготівкового прийому платежів шляхом домовленостей з міжнародними платіжними системами та банками: «Офісом президента України та Національним банком України було відзначено пріоритетність проведення роздрібної торгівлі безготівкових платежів за проданий товар.

Незважаючи на складний період роботи у 2022 році, енергетичний локдаун, торговельні мережі максимально забезпечили вимоги держави. Спільні дії держави, банківських установ та бізнесу допомогли налагодити платіжну систему за умов війни.

Залишити відповідь

Войти с помощью: