Останнім часом банкіри стали всерйоз говорити про допомогу держави у вигляді його компенсації по видаваних кредитах. Наприклад, перший заступник голови правління банку «Глобус» Олена Дмитрієва вважає, що, якщо держава буде надавати свою посильну участь в цьому процесі, то ставка по гривневій іпотеці може бути навіть на рівні 3%.
Банкіри справедливо вказують на те, що кілька років тому державні органи виконавчої влади набагато активніше працювали в цьому напрямку. Класичним прикладом такої участі держави, як запевняє заступник директора фінансового департаменту Укргазбанку Віктор Пастернак, є програма «Доступне житло»:
«Я вважаю, що саме ця програма повинна бути прикладом для уряду. Навіть ті кредитоотримувачі, які не мали достатньо грошей на покупку житла, завдяки низьким ставкам за кредитами могли собі це дозволити. І вони були хорошими кредитоотримувачами».
З банками ми не співпрацювали
В принципі достатнє зниження ролі держави в будівництві житла для різних категорій населення не заперечують і в самому Державному фонді сприяння молодіжному житловому будівництву:
«Дійсно, в минулому і поточному роках на фінансування молодіжного та доступного житла закладалися мізерні кошти. Ми очікуємо, що в другій половині 2020 року ця сума може бути більше. Однак наш заклад ніколи не співпрацювало з банками – ми фінансували іпотеку за власні гроші », – заявили у фонді.
На питання maanimo, цікаво чи установі співпрацювати з банками надалі з цього питання, в Держфонді сприяння молодіжному житловому будівництву відзначили, що такий інтерес, звичайно ж, є. Однак така співпраця буде невигідна самим банкам. Тому що відсотки за іпотечними кредитами у фонду нижче банківських і часто – нижче облікової ставки Нацбанку України.
Програма викликала фурор
Говорячи про кредитування бізнесу, банкіри відзначають, що в цьому сегменті ринку держава працює більш активно.
Так, наприклад, Віктор Пастернак зазначає, що стартувавша зовсім недавно програма державної підтримки для малого бізнесу «5-7-9», викликала чималий інтерес у підприємців.
Цікаво, що кредити за цією програмою можна брати в будь-якій сфері діяльності. За останньою інформацією українського уряду, менш ніж за місяць заявки на отримання відповідних кредитів подали сотні керівників компаній малого бізнесу, які представляють сфери енергетики, освіти, охорони здоров’я, транспорту, виробництво різних товарів, культуру, спорт. У зв’язку з цим значно активізувалася робота банків, які співпрацюють з державою за цією програмою.
«В нашій фінустанові за цією програмою є вже 53 кейса на суму 41 мільйон гривень. Думаю, що в майбутньому нашому уряду необхідно буде ініціювати не тільки програми з підтримки малого і середнього бізнесу, а й підприємців, які працюють з виробництва товарів або послуг, що мають велику валову вартість», – каже Віктор Пастернак.
Це стосується IT-компаній, а також експортно- та імпортоорієнтованих компаній.
Гроші Нацбанку – на кредитування
Банкіри також вважають, що до всіх вищезгаданих програмах повинен підключитися і Національний банк України. Експерти справедливо вважають, що регулятор за рахунок цілеспрямованих кредитів рефінансування міг би стимулювати розвиток реального сектора економіки. Так, наприклад, вони вважають, що НБУ щорічно направляє до державного бюджету десятки мільярдів гривень саме на забезпечення виконання головного фінансового документа.
Однак ці гроші могли б йти на спеціальні рахунки, на яких акумулювалися кошти на розвиток кредитування. Дійсно, в цьому випадку прибутку банків були б більшими, ніж зараз. Також «бумерангом» таке відбилося б і на збільшенні обсягів надходження коштів до бюджету.
Матеріал підготував Олег Громов
Залишити відповідь
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.