Як стверджується в звіті, на початку карантину відбувся відтік коштів з депозитів, але темпи скорочення вкладів були значно нижчими, ніж в перші дні криз 2008 і 2014. У першій декаді березня обсяг гривневих вкладів зменшився на 2,5%, а валютних – на 4 %.
У квітні спостерігалося більш повільне скорочення валютних вкладів. З 10 по 17 квітня валютні депозити втратили 0,5%, але це менше, ніж з 3 по 10 квітня (1,3%). У той же час, 10-17 квітня гривневі вклади зросли на 1,4%.
Через зменшення активності вкладників могло гальмувати зниження ставок за гривневими депозитами, яке триває з грудня.
Проте, багато великих банків мають достатній запас ліквідності і тримає гривневі ставки по депозитах практично незмінними. Коефіцієнт покриття ліквідністю LCR, який відображає здатність банку покривати відтоки коштів клієнтів протягом 30 днів в умовах кризи, в більшості випадків перевищує норматив майже вдвічі.
Додамо, що Нацбанк розповів про заходи, які застосовував з початку карантину. Наприклад, регулятор пом’якшив вимоги до оцінки кредитних ризиків, і це дозволило банкам безперешкодно реструктуризувати кредити.
Крім того, НБУ почав дезінфікувати готівку, забезпечив постачання готівкової валюти в банківські відділення, «заморозив» перевірки банків та відтермінував вимоги щодо оцінки заставного майна та формування буферів капіталу, продовжив для банків терміни подачі фінзвітності, а також відклав ряд вимог, виконання яких потребує присутності працівників банків на робочих місцях.