«Реалізація значної кількості проінфляційних ризиків потребує посилення монетарної політики НБУ для покращення інфляційних очікувань та забезпечення сталого зниження інфляції до 5%», — заявив Шевченко.
За допомогою облікової ставки Національний банк впливає на інфляцію – чим вища ставка, тим дорожче для банків, а в результаті і споживачів коштують кредити та депозити. Це стимулює бізнес та населення накопичувати гроші, а не витрачати їх на споживання. У разі попит на товари скорочується, інфляція уповільнюється. Зворотний бік зростання облікової ставки – скорочення кредитування, і, як наслідок, уповільнення економічного зростання.
У червні Нацбанк вирішив не змінювати облікову ставку (7,5%). При цьому регулятор розпочав поступове згортання антикризових монетарних інструментів (довгострокове рефінансування). Очікувалося, що це посилить ефект попередніх підвищень облікової ставки та сприятиме уповільненню інфляції. 22 липня регулятор підвищив ставку до 8% у відповідь прискорення інфляції. 9 вересня 2021 року Нацбанк підвищив облікову ставку до 8,5% задля стримування інфляції.
Нагадаємо, що протягом трьох днів українські євробонди на європейському ринку падали в ціні на тлі розмов про можливий напад Росії. 18 січня курс паперів стабілізувався, навіть трохи спостерігається його зростання.