Йдеться насамперед про випадки, коли орендарем виступає фізична особа, яка не має статусу самозайнятої. У такій ситуації саме орендодавець повинен самостійно визначити суму податку на доходи фізичних осіб та військового збору, а також вчасно перерахувати ці кошти до бюджету.
Податки із доходу, отриманого від оренди нерухомості, необхідно сплачувати у встановлені строки — протягом 40 календарних днів після завершення звітного кварталу. Крім того, усі надходження від здавання майна в оренду, як і вже сплачені податки, мають бути відображені у річній декларації про майновий стан і доходи.
Окрему роль у контролі за такими угодами відіграють нотаріуси та посередники на ринку нерухомості. Якщо договір оренди посвідчується нотаріально, нотаріус повинен передати відомості про нього до податкової служби за податковою адресою власника житла. Аналогічний обов’язок виникає і в рієлторів або агентств нерухомості, якщо вони беруть участь в укладенні договору.
Таким чином, ринок оренди в Україні стає дедалі прозорішим для контролюючих органів. Це означає, що приховати дохід від здавання нерухомості стає значно складніше, а власникам житла варто уважніше ставитися до декларування та виконання своїх податкових зобов’язань.