У документі сказано, що банки держсектора можуть визначати способи управління NPL-кредитами, погоджуючи їх зі стратегією, яку затвердить наглядова рада банку-кредитора.
Державним банкам дозволили при продажу прав вимоги встановлювати ціну нижче балансової вартості активу.
Права вимоги продаються на аукціоні, їх не можна продавати ні боржнику, ні контрагенту, ні кінцевому бенефіціару боржника\контрагента, ні заставодавцю, ні поручителю, ні пов’язаним особам.
Обираючи інструмент врегулювання заборгованості і заходи щодо реалізації майна, що підлягає стягненню, банк має в першу чергу віддавати перевагу тим інструментам і заходам, які на момент прийняття рішення забезпечують найбільшу чисту поточну вартість очікуваних грошових потоків від активу. При цьому банк приймає рішення самостійно.
При застосуванні окремих інструментів потрібно встановити клас боржника\контрагента, це стане критерієм активу.
Крім того, постанова визначає критерії для активів, які можуть бути списані за рахунок резервів. НБУ раніше детально розкрив цю частину документа.