Українські банки продовжують активно фінансувати відновлення енергетичної інфраструктури країни. Загальний обсяг кредитування проєктів у цій сфері вже досяг 38,7 млрд грн.
Як повідомляє регулятор з посиланням на дані Національного банку України, з червня 2024 року до березня 2026 року фінансові установи профінансували значну кількість проєктів, спрямованих на відновлення та розвиток енергетичної системи. Фінансування охопило 21 область України, що дозволило підвищити стабільність енергопостачання після численних атак на інфраструктуру.
Кому надавали фінансування
Основна частина кредитних коштів була спрямована бізнесу, проте частину програм також використали домогосподарства.
Зокрема:
-
підприємства отримали понад 3 тисячі кредитів на суму 35,9 млрд грн;
-
громадяни оформили більш ніж 15 тисяч позик на загальну суму 2,8 млрд грн.
Залучене фінансування дозволило створити та відновити генеруючі потужності сумарно на 1,405 ГВт. Найбільше інвестицій спрямували у розвиток сонячних електростанцій, газової генерації, а також у проєкти гідро-, біо- та вітрової енергетики.
Крім безпосередньої генерації, кошти вкладалися і в допоміжну інфраструктуру — системи накопичення енергії, зокрема акумулятори та інвертори, а також модернізацію теплового обладнання. Загальна потужність оновлених теплових систем становить 587 МВт.
Стан кредитного портфеля
Частина раніше наданих позик уже поступово погашається — як частково, так і повністю. Станом на 1 березня 2026 року валовий кредитний портфель енергетичних проєктів для бізнесу становив 25,7 млрд грн, тоді як кредити для фізичних осіб досягли 2,2 млрд грн. За оцінками регулятора, протягом 2025 року обсяг чистих гривневих кредитів для бізнесу зріс більш ніж на третину. Водночас частка кредитування у структурі економіки почала зростати вперше від початку повномасштабної війни — з 7,7% до 8,7% ВВП за чистими кредитами бізнесу.
Для подальшого стимулювання фінансування енергетичних проєктів Національний банк у лютому оновив підходи до оцінювання кредитних ризиків. Це має дати змогу банкам активніше підтримувати інвестиційні ініціативи. Крім того, були змінені умови Спільного меморандуму між фінансовими установами, до якого наразі приєдналися вже 53 банки. Документ передбачає більш гнучкі кредитні інструменти для інвестиційних проєктів, що особливо важливо в умовах воєнної економіки.
Також Рада з фінансової стабільності ініціювала оновлення Стратегії розвитку кредитування, яка має забезпечити довгострокове розширення доступу до фінансування без створення ризиків для банківської системи.