Як зазначається в огляді, з одного боку – поєднання монетарного фактору і високої собівартість виробництва під впливом сезонності на продовольчому ринку і далі будуть стимулювати зростання цін. З іншого – посилення такого фактору, як утримання від значних витрат на тлі пандемії коронавіруса (з урахуванням введення локдауна в січні і продовження карантину до кінця лютого), навпаки, частково компенсує дію інфляційних чинників.
«Передбачувана і стримана динаміка обмінного курсу гривні в цілому не буде спотворювати ціноутворення на ринку», – говориться в огляді.
У Мінекономіки відзначили, що за підсумками минулого року зростання споживчих цін склало 5%, що, незважаючи на деяке перевищення рівня 2019 року (4,1%), в цілому було більш повільним, ніж протягом 2017-2019 років, коли зростання за розрахунками Мінекономіки в середньому складало 9,1%. Крім того, такий показник інфляції влучив у ціль діапазону таргетування НБУ – 5% ± 1. п.
Раніше повідомлялося, що експерти інвестбанку JP Morgan називають Україну «найбільш постраждалою» від коронакризи країною і заявляють про невизначеність щодо термінів отримання чергового траншу МВФ.