Банки не зможуть купувати землю
Згідно із законопроектом №2178-10 про обіг земель сільськогосподарського призначення, який було вже ухвалено у першому читанні, відрегульовано деякі питання щодо землі, яка знаходиться у заставі у банків.
Так, до голосування у другому читанні цей документ підійшов з наступним основним мессенджем — банки не зможуть купувати права власності на заставну землю сільгосппризначення. Однак у законопроекті написано наступне: фінансові установи можуть стягнути засіб застави в тому випадку, якщо кредитоотримувач не виконає своє основне зобов’язання перед банком, тобто не виплатить кредит.
Як повідомила maanimo юрист ЮК «Алексєєв, Боярчуков і партнери» Юлія Лець, відповідно до українського законодавства банки — це юридичні особи, які мають право надавати фінансові послуги на підставі банківської ліцензії:
«Тобто призначення банків і їхня діяльність не передбачає вільного придбання земельних ділянок у власність у продавців з метою володіння ними. Як і подальшого розпорядження шляхом продажу третім особам, передачі в оренду та інше. Тому логічно, що даний законопроект не надає банкам право на покупку землі сільськогосподарського призначення, оскільки воно суперечить основній меті їх діяльності».
Відчуження і продаж
Що ж банки потім можуть робити із заставною землею? Законопроектом однозначно регулюється, що такі земельні ділянки повинні бути відчужені банками на земельних торгах протягом двох років з дня набуття права власності. Дана норма дозволяє погашати заборгованість за простроченими кредитними зобов’язаннями за рахунок заставного майна, що також передбачено Законом України «Про іпотеку».
Разом з тим, на банки не поширюється обмеження щодо концентрації землі в одних «банківських руках» площею 10 тис. га. Пояснюється це тим же кредитуванням під заставу на таку площу земель.
Чи можна вважати цю норму обгрунтованою, або існують якісь побоювання?
«Ця норма є цілком обґрунтованою, тому що українські банки готові кредитувати земельні угоди купівлі-продажу під їхню іпотеку, і таких банків на сьогоднішній день налічується близько 50», — каже Юлія Лець.
Однак, на її ж думку, це може зіграти і злий жарт: обмеження щодо концентрації землі 10 тис. га можуть призвести до дуже непростої ситуації в Україні — в цілому можливо буде прокредитувати купівлю лише 500 тисяч га землі. А це становить всього 2% ринку.
На чию користь конфіскують?
Адвокат юридичної фірми «Ільяшев і партнери» Олександр Камша розповів maanimo, що в нормах законопроекту, який готується до другого читання, не зовсім зрозумілим залишається питання, яку ж відповідальність буде покладено на банки, якщо реалізація заставної землі не відбудеться протягом двох років. У документі вказується, що після закінчення цього терміну, якщо земельну ділянку не було продано, то таким питанням займатиметься суд. Саме він і вирішить питання, пов’язане із конфіскацією такої нерухомості. Однак на користь кого за рішенням Феміди ця земля повинна перейти — банку або державі — у законопроекті взагалі не сказано.
«Такий судовий розгляд може тривати значно довше двох-трьох років. Це, в свою чергу, може вплинути на стан земель сільськогосподарського призначення, якщо їх не обробляти», — зазначив Олександр Камша.
Ризики для продовольчої безпеки
Оскільки банкам здавати в оренду заставну землю забороняється, то вона може перебувати під паром 3-4 роки, тобто не оброблятиметься, не засіватиметься, і на ній не будуть збирати урожай. Варто звернути увагу, що на думку деяких фахівців, такої землі, яка «гуляє», в майбутньому може бути 10-15%, отже, країна буде на 10-15% менше збирати врожаю зернових і бобових на рік.
Так що в наявності не тільки банківсько-судові проблеми і недоліки цього документа, але і ризик настання аграрних криз, загострення продовольчої і експортної безпеки України.
Таким чином, «білих плям» в законопроекті, який регулює земельні відносини банків і кредитоотримувачів, поки достатньо, і звичайно, документ сируватий. Але тепер потрібно дочекатися другого читання, щоб побачити, які будуть внесені поправки.
Матеріал підготував Олег Громов