Приріст на сотню мільярдів
У минулому році валюта в країну текла рікою. За рік нерезиденти збільшили обсяг вкладень в держоблігації в 18,5 разів. Згідно зі статистикою НБУ, загальна сума портфеля зарубіжних вкладників в кінці грудня 2019 року склала 117,72 млрд грн. Тобто за 12 місяців портфель став «важче» більш ніж на 111 млрд грн.
Вражаюче зростання обсягу вкладень іноземців в українські державні цінні папери стало можливим завдяки високій прибутковості. Причому найвищій в світі серед локальних держоблігацій. На початку року процентна ставка на первинному ринку становила 20%, але до кінця знизилася до 11,75%.
Регулятор пов’язує торішнє зростання ринку ОВДП насамперед з підключенням України до міжнародного депозитарію Clearstream, що спростило доступ іноземних інвесторів до українського ринку цінних паперів.
Завдяки такому істотного припливу інвестицій гривня зміцнилася на цілих 14,5%, але не всі були готові до ревальвації. Через порушення цінових пропорцій між курсом і витратами українські експортери несли мільярдні збитки, а в промисловому секторі різко скоротилося виробництво.
Збереження активності
У НБУ впевнені, що зниження ставки по ОВДП не відлякає потенційних інвесторів і ринок буде продовжувати зростання в поточному році.
Зокрема, концентрація вторинного ринку на міжнародних торгових платформах посприяє розширенню бази інвесторів, прозорого ціноутворення і зростання ліквідності.
У експертів немає єдиної думки з приводу інтересу нерезидентів до ОВДП. Більшість прогнозує, що приплив гарячого спекулятивного капіталу в Україну продовжиться через збереження високої прибутковості держоблігацій. Але деякі припускають, що можливий і відтік зарубіжних інвесторів через посилення ручного управління в економіці, відмови уряду від структурних реформ і наростання політичної кризи.
З початку року Міністерство фінансів провело вже два аукціони. Незважаючи на зниження прибутковості до 10%, залучити в бюджет сумарно вдалося більше 12 млрд гривень, що поки підтверджує позитивні прогнози аналітиків.
Американський досвід
Світовий досвід використання державних облігацій має понад 500-річну історію. До речі, першими випускати їх початку Голландія, але в тому вигляді, в якому ми їх знаємо, вони з’явилися тільки в 1694 році. Емітентом виступив Банк Англії, коли терміново знадобилися гроші на чергову війну з Францією.
У США, наприклад, в 1994 році несподіване підвищення короткострокової ставки Федеральної резервної системи викликало масовий розпродаж держоблігацій, яка посилилася використанням деривативів і левериджу. Тоді Штати втратили активів в облігаціях на суму в 1 трлн доларів.
Сьогодні ринок державних облігацій США є найбільшим в світі і одним з найнадійніших і ліквідних. Департамент казначейства США випускає чотири види держоблігацій: дисконтні короткострокові (від 4 до 52 тижнів); середньострокові (від 2 до 10 років), з виплатою по купону кожні 6 місяців; довгострокові (30 років), з виплатою по купону кожні 6 місяців; захищені від інфляції облігації TIPS (терміном на 5, 10 і 30 років).
Інноваційний Китай
Китайський ринок держоблігацій займає третє місце в світі за величиною, і на момент останнього великого дослідження оцінювався в 47,86 трлн юанів. Там найбільшими інвесторами в ОВДП традиційно є банки, на їх частку припадає 67,5% від загального числа. Це основна причина недостатньої ліквідності вторинного ринку, тому що вони схильні тримати облігації до їх погашення. Відсоток нерезидентів серед загального числа порівняно невеликий: всього 6,9%.
Дисконтні, купонні і ощадні облігації розміщуються на біржах і на Національному міжбанківському ринку облігацій.
Для залучення інвестицій в бюджет в останні роки було випущено багато інноваційних видів облігацій, наприклад, «зелені» (екологічні) облігації, облігації підприємств, що беруть участь в реалізації ініціативи «Один пояс – один шлях», а також спеціальні облігації високотехнологічних компаній. Зелені облігації були вперше випущені в Китаї в 2016 році, а загальний обсяг емісій, здійснених китайськими емітентами всередині країни і за кордоном в тому ж році, досяг 238 млрд юанів (близько 35,8 млрд доларів США), посівши перше місце в світі.