Європейський центральний банк почав активно впроваджувати інструменти штучного інтелекту для аналізу інфляційних процесів, реагуючи на посилення економічної та політичної нестабільності. Такий підхід дозволяє не лише будувати базові прогнози, а й у реальному часі оцінювати ризики відхилення фактичної інфляції від очікуваних значень, повідомляє регулятор з посиланням на Incrypted.
Як зазначають у регуляторі, в умовах високої невизначеності ціни можуть змінюватися значно швидше та менш передбачувано. Саме тому класичні підходи, орієнтовані виключно на базовий сценарій, уже не дають повної картини.
Традиційно монетарна політика базувалася на прогнозах інфляції, однак нині дедалі важливішим стає аналіз ризиків — тобто оцінка того, наскільки реальні показники можуть відрізнятися від очікуваних.
Як працює нова модель
У своїй роботі ЄЦБ використовує алгоритм машинного навчання, побудований на методі квантильної регресії випадкового лісу (QRF). Ця модель виконує одразу дві ключові функції: формує прогноз інфляції та визначає ймовірність її відхилення від базового сценарію.
На відміну від традиційних економічних моделей, ця система здатна враховувати значно ширший набір показників, виявляти складні нелінійні зв’язки між ними та оперативно реагувати на зміни даних. У ЄЦБ підкреслюють, що сучасні алгоритми можуть знаходити закономірності, які залишаються поза увагою класичних підходів.
Особливо корисною така технологія стала після пандемії, коли економічні індикатори почали демонструвати суперечливі сигнали, ускладнюючи прогнозування.
Практичне застосування та значення для ринку
Інструмент уже використовується в процесі підготовки рішень з монетарної політики з кінця 2022 року. Упродовж 2025 року система продемонструвала високу точність: зокрема, вона змогла передбачити випадки, коли фактична інфляція перевищувала прогнози приблизно на 20 базисних пунктів у деяких кварталах.
Крім прогнозування, модель допомагає визначити ключові фактори, що впливають на інфляцію. Серед них — динаміка заробітних плат, інфляційні очікування та зміни вартості імпорту.
У ЄЦБ наголошують, що такі інструменти надалі відіграватимуть усе більш важливу роль у моніторингу економіки та формуванні монетарної політики.
Для інвесторів це відкриває нові можливості, адже означає більш оперативну реакцію регуляторів на інфляційні ризики, підвищення точності макроекономічних прогнозів і поступове зростання впливу штучного інтелекту на фінансові ринки.