Кабінет Міністрів знову повернувся до просування масштабного податкового законопроєкту, який передбачає одразу кілька резонансних новацій: оподаткування доходів із цифрових платформ, скасування пільг для частини міжнародних посилок і розширення кола ФОПів, які повинні будуть сплачувати ПДВ. Як повідомляє регулятор з посиланням на відкриті джерела, влада розраховує, що реалізація цих кроків дасть бюджету близько 60 млрд грн додаткових надходжень щороку.
Новий документ уже називають одним із ключових для подальшої співпраці України з міжнародними партнерами. Йдеться не лише про виконання умов програми МВФ, а й про відкриття шляху до великого пакета макрофінансової підтримки з боку Євросоюзу. Саме тому уряд намагається провести закон якнайшвидше, попри очевидну політичну чутливість теми.
Податкова реформа на тлі політичного спротиву
Ухвалення цього законопроєкту вважають важливим етапом для продовження міжнародного фінансування. Хоча кошти МВФ здебільшого підуть на обслуговування вже наявних зобов’язань, сама програма співпраці залишається критично важливою для доступу до значно більшого обсягу допомоги від ЄС.
В уряді наголошують, що нові фіскальні правила дозволять не лише збільшити доходи бюджету, а й наблизити українське законодавство до норм Європейського Союзу. Крім того, чиновники говорять про необхідність перекриття популярних схем мінімізації податків, якими роками користувався бізнес.
Водночас у парламенті ідея викликає значний опір. Частина депутатів не хоче підтримувати непопулярні рішення, поки держава паралельно запускає витратні соціальні програми та ініціативи з додатковими бюджетними видатками.
Нові правила для доходів із платформ
Одним із найбільш обговорюваних пунктів законопроєкту є оподаткування доходів, які фізичні особи отримують через цифрові сервіси та маркетплейси. Мова йде про такі платформи, як служби таксі, доставки, онлайн-продажів і сервіси з монетизацією контенту.
Зараз такі доходи формально вже підлягають оподаткуванню, однак на практиці контроль за ними часто є слабким. Тому Мінфін пропонує новий механізм: людина відкриває спеціальний рахунок для зарахування коштів із платформ, а самі компанії автоматично утримують податки під час виплати.
Передбачено пільговий режим: до певного річного ліміту застосовуватиметься знижена ставка, а після його перевищення — стандартне податкове навантаження. Окремо визначено, що система не поширюватиметься на чинних ФОПів, осіб під санкціями, підприємців із найманими працівниками та продавців підакцизної продукції.
При цьому для тих, хто просто продає власні вживані речі, планують залишити виняток: якщо річний дохід від таких операцій не перевищує еквівалент €2000, додаткові податки не нараховуватимуться.
Обов’язковий ПДВ для частини ФОПів
Найбільше дискусій спричинила норма про обов’язкову реєстрацію платниками ПДВ для підприємців на спрощеній системі, якщо їхній річний оборот перевищує 4 млн грн. У Мінфіні пояснюють цей крок необхідністю гармонізації українських правил із європейськими підходами.
За попередніми оцінками, нововведення може торкнутися приблизно чверті мільйона підприємців. Представники влади стверджують, що частина ФОПів використовується для дроблення великого бізнесу та оптимізації податків, тому посилення контролю вважають виправданим.
Щоб пом’якшити перехід, у законопроєкті передбачили певні послаблення. Зокрема, для нових платників ПДВ хочуть встановити триваліший звітний період і максимально м’який підхід до штрафів у перший рік після запуску. Старт механізму запланований із 1 січня 2027 року.
Посилки, військовий збір і додаткове навантаження
Окремий блок змін стосується міжнародних відправлень. Уряд планує прибрати чинну пільгу, яка дозволяє безмитно ввозити посилки вартістю до €150. Саме завдяки цій нормі українці активно замовляють товари на великих іноземних маркетплейсах.
Тепер влада хоче змінити підхід: податки на такі відправлення мають стягуватися вже під час оформлення покупки, а обов’язок адміністрування ПДВ планують покласти на самі платформи. Без додаткових платежів, імовірно, залишаться лише посилки від інших фізичних осіб на суму до €45.
Ще одна важлива зміна — закріплення військового збору як постійного платежу. Для фізичних осіб ставку хочуть зберегти на рівні 5%, а для підприємців різних груп — залишити чинний підхід, прив’язаний або до мінімальної зарплати, або до доходу.
Чому бізнес сприймає реформу насторожено
Попри офіційні аргументи про євроінтеграцію та наведення ладу в податковій сфері, малий бізнес сприймає ініціативу без ентузіазму. Найбільше побоювань викликає не стільки сам ПДВ, скільки складність його адміністрування та ризик блокування податкових накладних.
Для малого підприємця навіть коротка затримка з реєстрацією документів може означати зупинку роботи, втрату оборотних коштів і додаткові витрати на бухгалтерів або юристів. Саме тому критики реформи вважають, що для багатьох мікропідприємств нові правила фактично зруйнують саму логіку спрощеної системи.
У підсумку законопроєкт може стати одним із найрезонансніших рішень у податковій сфері за останні роки. З одного боку, уряд прагне виконати зобов’язання перед міжнародними партнерами та знайти нові джерела доходів для бюджету. З іншого — ціна таких змін для малого бізнесу та споживачів може виявитися дуже відчутною, повідомляє регулятор з посиланням на матеріали за темою.