«Важливим фактором, який дозволяє оцінити те, що відбувалося в економіці у 2020-2021 роках, є емісія гривні, яку проводив Національний банк. Монетарна база 2020 року (станом на кінець року – 768,3 млрд грн) по відношенню до 2019 року (кінець року – 647,2 млрд грн) зросла на 121,1 млрд грн. А у 2021 році (станом на кінець року – 891,1 млрд грн) по відношенню до 2020 року – на 122,8 млрд грн. Ці показники демонструють вкрай незважену монетарну політику Нацбанку. Саме вона була однією з фундаментальних причин стрибка інфляції у 2021 році», – наголосив економіст.
Також він зазначив, що у розвинених країнах протягом двох останніх «ковідних» років діяли та продовжують діяти різноманітні програми прямої фінансової підтримки діяльності бізнесу з боку державних бюджетів. Причому це реалізується за рахунок зростання дефіцитів держбюджету та емісії центральних банків, що є причиною суттєвого зростання інфляції у 2021 році у США та європейських країнах.
За словами експерта, значну частину цих коштів було вивезено з країни, адже їх було витрачено на імпорт бітуму для будівництва асфальтобетонних доріг.
Економіст переконаний: жодні заходи щодо фіскалізації не змусять підприємців працювати у «білу», якщо податковий тиск постійно зростає.
«Потрібна зовсім інша економічна, у тому числі податкова політика, яка передбачає кардинальне зменшення податкового тиску прямих податків, бюджетне стимулювання МСБ щодо участі у бюджетних закупівлях, реалізація різноманітних програм їх кредитування з мінімальними відсотковими ставками. Проте нічого подібного від нинішніх чиновників очікувати не доводиться. Тому жодної «детінізації» економіки та кардинального збільшення інвестицій, зокрема іноземних, очікувати не доводиться», – резюмував економіст.