Дорогу молодим: в Україні почалася «посівна кампанія» для стартаперів

Після довгого періоду невизначеності Український фонд стартапів нарешті відкрився і восени почне приймати перші заявки. Держава готова видати більше «посівних» коштів, ніж збиралася, але все одно не дуже багато. У Maanimo дізнавалися, як в європейських країнах допомагають юним даруванням «розігнатися», щоб зрозуміти, чи «злетить» ця ініціатива у нас.

Кілька років тому уряд планував створити «фонд фондів», який би фінансував венчурні фонди (як, наприклад, в Канаді, де ця система успішно функціонує). але потім концепція змінилася. У листопаді 2018 року Кабінет міністрів оголосив про рішення створити Фонд стартапів – окрему структуру, яка б забезпечувала пряму державну підтримку для юних підприємців з великим майбутнім. Тепер ця організація орієнтується безпосередньо на підтримку ФОП і малого бізнесу.

Фаундерам запропонували не оббивати пороги приватних венчурних фондів, а взяти гроші на розвиток справи прямо з бюджету, на грантовій основі – тобто інвестор не буде проситися «в долю».

Спочатку в бюджет заклали зовсім мізерний початковий капітал – 50 млн грн. По-перше, це мало в порівнянні з тим, що пропонують подібні фонди за кордоном, по-друге, координатор Фонду Дебора Фейрлам заявила, що один проект може отримати від 25 до 75 тисяч доларів протягом двох років, а це означає, що лише кілька стартапів візьмуть участь в програмі, так як ясно, що на всіх охочих цих грошей не вистачить.

Агротех, фінтех, медичні технології, біоінженерія, кібербезпека, енергетика, інтернет речей, штучний інтеллет, BigData і блокчейн – якщо компанія розвивається в якомусь із цих напрямків, то шансів у неї більше. Вибирати проекти будуть конкурсна комісія і рада експертів.

Як зазначила Фейрлам, обмежень у часi немає – компанії можуть отримати всю суму за рік, а можуть і за місяць. Все залежить тільки від того, наскільки якісний продукт вони роблять. «Сіяти» в незрозумілі проекти на ранній стадії розвитку – дуже авантюрно, тому в Фонді наголошують, що це не інкубатор і не акселератор, працювати, швидше за все, в першу чергу погодяться з тими компаніями, які досить самостійно сформувалися, «оперилися» і вже готові злітати. Але якщо у стартапа вже є сильний інвестор, то ще й платити їм додатково з бюджету – немає сенсу.

Коли на початку липня 2019 року Фонд таки відкрили, його бюджет становив уже не 50, а 390 млн грн. Цього вистачить приблизно на 600 проектів. Здається, що сума відчутно зросла, але все пізнається в порівнянні. У країнах, де вже реалізували цю ідею, на інвестиції щорічно витрачають мільйони євро. Втім, це краще, ніж нічого. Тим більше, що на початковому етапі легше стежити за невеликою кількістю проектів, не заплутуючись в тому, хто на що витрачає свою частину.

Однак є ймовірність, що в Україні занадто пізно згадали про те, що в свій людський капітал потрібно інвестувати якісь гроші. Можливо, кадри вже втекли на захiд.

Польсько-український міст стартапів

До Польщі перебирається не тільки низькокваліфікований персонал. Українські підприємці можуть не захотіти мати справу з місцевим бюджетом і віддати перевагу польському.

А поляки і раді. Вони вчасно схаменулися і 6 червня влаштували в Одесі захід з назвою «Польсько-український міст стартапів», щоб переманити українські таланти до себе до того, як Кабмін щось вирiшить. Вони пам’ятають, наприклад, як Callpage, який троє українців запустили в Кракові, тільки на старті зібрав 4,5 млн євро від польських, голландських і німецьких інвесторів.

Тут цілком доречно буде додати, що до 2020 року в Польщі відкрито свій конкурс стартапів, Poland Prize. Його спільно фінансують Євросоюз і Польське агентство інвестицій і торгівлі (PAIH). Стартапер, який переміг в цьому конкурсі, може «з ходу» отримати 50 млн євро.

Тільки умова: компанія повинна бути зареєстрована в Польщі. А щоб отримати підтримку від українського фонду, теж обов’язково реєструвати компанію в межах конкретної країни – звiсно, України. Вибір цікавий.

Крім PAIH, є ще державний Національний центр досліджень і розробки, який щороку вкладає в науково-дослідні проекти технічної спрямованості понад 1 млрд євро. Цим можуть скористатися ті українські студенти, які встигли надійти в польські вузи.

Vinnova: шведський внесок в інновації

У Швеції офіційне інноваційне агентство називається Vinnova. Воно було засноване ще в 2001 році при Міністерстві підприємництва, енергетики та комунікацій. Швеція непогано розбирається в інноваціях – Skype, H & M, Electrolux, Ikea, Spotify і King з’явилися саме в цій країні. Тому дійсно обдаровані українці можуть випробувати удачу і поїхати сюди. Щорічно Vinnova інвестує в нові проекти близько 3 млрд шведських крон.

Розвинені тут і державні організації, які готові консультувати стартапера і допомагати йому зорієнтуватися в місцевих законах – наприклад, Шведське агентство економічного і регіонального зростання, організація «Ділова Швеція». Оподаткування тут суворе, і без фахівця на аутсорсингу можна розгубитися і втратити всі можливості.

Business Finland: чим далі в ліс, тим більше інвестицій

У минулому році активний крок у бік підтримки стартапів зробила Фінляндія, об’єднавши бізнес-асоціацію Finpro з державним Агентством фінансування технологій та інновацій Tekes. В результаті вийшла організація Business Finland, в якій працюють 600 співробітників, готових допомогти бізнесмену відкрити свою справу. Для масштабу варто згадати, що в 2009 році інвестиціями в стартапи займалося тільки Tekes, без сторонньої допомоги, і більше 2 тисяч проектів отримали 579 млн євро.

До iммігрантів в Фінляндії добре ставляться. У квітні 2018 роки там дозволили потенційним підприємцям (кому конкретно – оцінить як раз Business Finland) отримувати спеціальний дозвіл на проживання. Це зручно, знову ж таки, для приїжджих студентів, яким дозволяється жити в країні, поки вони вчаться, а потім потрібно або знайти роботу, або поїхати додому.

На розвиток бізнесу тут можна отримати надійний кредит від державного інвестфонду Finnvera, навіть якщо ви іноземець. Ця установа діє незалежно і кредитує фірми, які не зуміли оформити позику в банку. Але все одно, експерти «Фіннвери» ретельно вивчать, які перспективи у вашого підприємства, а стартовий капітал повинен складати 20-30% від суми кредиту.

Ось до чого може розвинутися український новонароджений Фонд стартапів. Залишається сподіватися, що Кабмін не дуже запізнився з його запуском, і стартапери у нас в країні ще залишилися.

Джерело: Maanimo.com

Залишити відповідь

Войти с помощью: