Торгова війна між США і Китаєм: які наслідки для світової економіки?

Переговори між двома світовими економічними та політичними гігантами – США і Китаєм – поки не приносять результатів, а лише взаємні звинувачення. Торгова війна ніби не може знайти вихід із глухого кута. При цьому зарубіжні експерти почали говорити про можливу рецесію світової економіки. Як скоро проявляться наслідки непорозуміння між Штатами і КНР, і яких сфер вони торкнуться, можна лише припускати.

Українські експерти розповіли Maanimo, якими можуть бути можливі ризики і загрози, пов’язані з торговою війною, для світових інвесторів, чи прийде кінець світовій економічній стабільності в найближчі кілька років, і що буде в цій ситуації з Україною.

Максим Білявський, експерт Центру Разумкова:

У травні в рамках чергового витка торгової війни Китай оголосив про підвищення мит на ряд американських товарів, в тому числі зріджений природний газ (ЗПГ) який постачається через LNG-термінали. Фактично діюче з вересня 2018 р. 10%-е мито було замінене 25%-ою ставкою. На фоні таких змін слід очікувати зменшення поставок американського газу на китайський ринок.

Вочевидь, такі дії КНР спричинені бажанням відмовитись в економічний спосіб від блакитного палива із США. Водночас поставки мають бути заміщені. Напрямків заміщення два – це збільшення імпорту з РФ та нарощування власного видобутку. Цілком реальним є підвищення рівня взаємодії між РФ і Китаєм, зокрема в енергетичній сфері. Принаймні сторони все роблять для цього, наприклад, тісна співпраця в побудові LNG-терміналу на арктичному шельфі.

Ростислав Чайківський, економічний експерт, член міжнародних організацій CFA та АССА:

В останні роки проявляється багато ознак того, що світ на порозі чергової кризи. Більшість експертів сходяться у думці, що вона почнеться з Китаю, який, з одного боку, вже тривалий час є основним двигуном росту світової економіки, а з іншого, там сформувався ряд суттєвих структурних проблем, які не мають легкого вирішення, наприклад, у сфері муніципальних облігацій. Тому поточна торгова війна здатна стати останньою краплею та запустити кризу.

Кризи в основному йдуть за одним сценарієм: через уповільнення росту світової економіки одразу падають ціни на сировинні товари, на яких тримаються економіки всіх країн, що розвиваються, включаючи Україну. Ефект вже починає проявлятись, і це видно по динаміці цін на нафту, яка суттєво впала за останній місяць. Початок кризи запустить відтік коштів світових інвесторів з країн, що розвиваються, і це поглибить там кризу на фоні падіння надходжень від експорту. Саме через це, на відміну від розвинених країн, вплив криз на ВВП яких обчислюється декількома відсотками, в країнах, що розвиваються, ефект в рази вищий.

Єдиним захистом, який здатний мінімізувати ефект від криз, є розвиток внутрішнього ринку, міцних позицій на ньому місцевих виробників та грамотна державна політика стосовно захисту власних ринків, включаючи фінансові. І тут криється велика небезпека для країн, що розвиваються, оскільки МВФ та інші міжнародні організації завжди вимагають максимальної відкритості ринків цих країн, роблячи їх беззахисними перед будь-якою кризою.

В цьому контексті для України є дуже важливим питання дефолту, яке зараз є гарячим в українському суспільстві. Якщо його провести зараз, грамотно підготувавшись і звернувшись в міжнародні суди щодо того, що кредити надавались з розумінням того, що вони розкрадуться, то можна розвантажити бюджет і спокійно пройти кризові часи. Якщо ж дефолт буде вимушеним через рік-два при ослабленій економіці, то він супроводжуватиметься глибокою девальвацією, падінням ВВП, ростом бідності та подальшою капітуляцією економіки перед транснаціональними корпораціями.

Мартинов Андрій, доктор історичних наук, професор Інституту історії України НАН України:

Наслідки торгової війни між США і Китаєм вже на порозі світової економіки. США намагаються обмежити китайські транзитні можливості в рамках проекту «Один пояс – один шлях». 1 червня 2019 року Пентагон ввів у дію нову військову стратегію для регіонів Індійського і Тихого океанів. Тобто Китай відсікається від зон свого економічного зростання в Південно-Східній Азії і на арабському Сході.

Загострюється конкуренція США і Китаю за ресурси, зокрема нафтові в Ірані і Венесуелі. На цьому тлі Сі Цзіньпін 4-5 червня 2019 побував в Росії, де уклав ряд важливих контрактів. Концерн Huawei, який жорстко санкціонується американцями, буде розвивати мережу 5G інтернету в Росії. Виходить, що Росія готова сепарувати свій і китайський інтернет від «західного» інтернету. Крім того, Китай залишається важливим споживачем російських природних ресурсів. На тлі санкцій Заходу проти Росії і торгової війни проти Китаю дві євразійські держави в економічне співробітництво перейшли на стратегічний рівень, який виштовхує Росію із західної сфери інтересів.

Наступний етап торгової війни КНР і США – сфера фінансів. Росія і Китай домовилися переходити у взаємній торгівлі на національні валюти. Це послаблює і долар, і євро. Глобальна фінансова турбулентність збільшує страхові ризики інвестиційної діяльності по всьому світу. У разі спроби Росії і Китаю створити євразійську фінансову автаркію на основі золотого стандарту, може бути підірвана ліберальна модель інвестиційної діяльності та ослаблені світові фінансові інститути, такі як МВФ, Світовий банк. Китай свої потоки з цих установ може остаточно переорієнтувати на свій банк міжнародного економічного розвитку.

Але при цьому відкрите питання: до яких меж США і Китай готові наносити економічної шкоди одна одній без реальної гарячої війни? Трамп показав свою рішучість «зробити Америку знову великої», і на старті президентської кампанії 2020 р може піти на компроміс з Китаєм, щоб не доводити справу до безповоротного «розлучення», що завдає поки що непоправної шкоди обом сторонам. Тому економічна стабільність в умовах кризи ліберальної моделі глобалізації – поняття відносне. Великі економічні гравці в умовах глобального економічного шторму не бачать такі «малі човни», як українська економіка. Їй загрожує дефолт через асиметричною війни з Росією і згортання експортного потенціалу на євразійських ринках. Схоже, що Китай змирився з переходом України з російської сфери економічного і політичного впливу в американську. Значить, буде діяти принцип китайського військового стратега Сунь Цзи: союзник мого ворога – мій ворог. Якщо ж Китай з цим не змирився, то за вплив в Україні ще побореться.

Залишити відповідь

Войти с помощью: