Олександр Гончаров: «Нездійсненне завдання Зеленського щодо щорічного зростання економіки України до 7% має всі шанси бути виконаним»

Александр Гончаров

На сьогоднішній день економіка України є досить нестабільною з різних причин. Незважаючи на це, напередодні формування нового уряду в країні знову почали говорити про шанс на економічне диво. Про те, чи реалістичні плани зростання ВВП до 5-7%, які галузі економіки найбільш інвестиційно привабливі, а також чого очікувати від ринку споживчого кредитування, в ексклюзивному інтерв’ю для Maanimo розповів Директор Інституту розвитку економіки України Олександр Гончаров.

– Президент України Володимир Зеленський під час свого візиту до Туреччини заявив про те, що очікує зростання ВВП на рівні 5-7% на рік. Наскільки реалістичні, з Вашої точки зору, ці цифри, і за рахунок яких ресурсів можна цього досягнути?

– Нездійсненне завдання Володимира Зеленського щодо щорічного зростання економіки України до 7% має всі шанси бути виконаним. В ході спільної з Президентом Туреччини Реджепом Ердоганом прес-конференції в Анкарі Президент України Володимир Зеленський заявив, що в наступні роки українська економіка буде рости на рівні 5-7% ВВП. Звичайно, якщо подивитися на потенціал нашої економіки: величезні природні ресурси, багато талановитих людей і демократичну державу, то треба лише все це об’єднати. Як? А нічого не слід винаходити, всі розвинені країни давно показали для цього універсальний засіб – це інвестиції. Ось чому в Асоціації учасників ринків капіталу ми вже підготували нову Інвестиційну стратегію зі створенням в Києві Міжнародного інвестиційного хаба.

Справді, зараз для нас це виклик – знову стати країною, яка динамічно розвивається, яка могла б реалізовувати модель економічного зростання, а також відповідала б внутрішнім потребам українців, була привабливою для національного бізнесу і для іноземних інвесторів.

Однак, втілюючи земельну реформу, у спробах забезпечити економічне зростання до 7%, команда Зе повсюдно буде наштовхуватися на опір бюрократії, ну і ціна помилок буде зростати. Відповідно, «Слуги народу» можуть почати втрачати важелі управління регіонами, що буде означати посилення місцевої самодостатності і самоврядування і неминуче призведе до того, що Офіс Президента роздратує населення. Значить, успішна модернізація може бути досягнута в Україні тільки двома шляхами -1) встановленням авторитаризму з усіма його негативними наслідками, що особисто для мене є неприйнятним, або 2) при повільному і ретельному побудові демократичної системи без олігархічного устрою. Отже, у Володимира Зеленського тільки два шляхи при проведенні різких і жорстких реформ, який вибере? Поживемо – побачимо.

– Рекордне зростання ЗВР України до 21,7 млрд доларів – фактор, що був викликаний виключно борговим навантаженням?

– Плюс, до цього Національний банк останнім часом викуповує іноземну валюту, яку заводять нерезиденти під покупку облігацій внутрішньої держпозики (ОВДП). Але так довго тривати не буде, тим більше, що продовжує збільшуватися торговий дефіцит.

– Що чекає такий популярний сьогодні інструмент, як ОВДП, в середньостроковій перспективі? Чи зможе держава впоратися з обіцяними нерезидентам виплатами?

– Ну, справді відчайдушні пани з Мінфіну займають гроші вже всюди і на будь-яких умовах. Ймовірно, і премії собі рекордні за це виписують, тому що вже мало не особистим подвигом вважають, що, мовляв, накопичених, а точніше – знову зайнятих коштів достатньо для обслуговування і виплат держборгу в найближчі місяці.

Судіть самі, запозичення до загального фонду держбюджету в січні-липні цього року склали 311,5 млрд грн, а платежі по погашенню державного боргу в цей же період – 248,9 млрд грн. Ну і, звичайно ж, це ще не все, до кінця 2019 р. на погашення та обслуговування внутрішнього і зовнішнього держборгу треба ще 169 млрд грн. А далі – закон Мерфі: «Все, що може піти не так, піде не так».

Насправді, складається остаточне враження, що зі старим корумпованим чиновницьким апаратом Мінфіну і Мінекономрозвитку Україна вже ніяк не зуміє вибратися з боргової трясовини. Ну, хіба вони не знають, що, наприклад, з 2 серпня прибутковість всіх держоблігацій Німеччини опустилася нижче нуля до мінус 0,002% через побоювання подальшої ескалації торгового конфлікту між США і Китаєм?! А наш Мінфін 6 серпня знову розміщував гривневі ОВДП з захмарною прибутковістю більше 16% річних (до речі, на 1 серпня у власності нерезидентів вже знаходиться ОВДП на 86,411 млрд грн.). І це в умовах відсутності інвестицій і нових складів ВРУ і КМУ. Виходить, Мінфін і МЕРТ віддають нас, як баранів на якесь ритуальне заклання?

Александр Гончаров

– Що відбувається з цінами на золото? 1500 доларів за унцію – це межа? Що спровокувало таке стрімке зростання?

– Дійсно, золото летить вгору, наприклад, Польща зробила найбільшу квартальну закупівлю золота, зате НБУ, як і раніше, скуповує валюту. Адже в ці дні ціна на золото знаходиться на річних максимумах. Ще раз зазначу, найбільше золота, а саме 100 тонн протягом II кварталу цього 2019 року, купила Польща (це взагалі найбільша квартальна закупівля з боку одного центробанку). Не можна не відзначити і той факт, що в порівнянні з I півріччям 2018 року попит на золото в усьому світі збільшився на 8% – до 2,182 тис. тонн, у тому числі 1,123 тис. тонн в II кварталі. Ну, а нашому Нацбанку ніколи стежити за трендами на світових ринках, тому в період з 29 липня по 2 серпня хлопці з НБУ купили на міжбанківському валютному ринку 510,2 млн. доларів США і продали 16,8 млн доларів.

Отже, якщо золото краще українських бондів, то що вибирати? Так, вартість унції золота вперше з 2013 року перевищила 1500 доларів США за рахунок підвищеного попиту на захисні активи через ескалацію торгової війни між Америкою і Китаєм, а також тривожних прогнозів фінансових ринків на 2020 року в разі військових операцій в Ірані, які не тільки почнуться, але і затягнуться (виявляться занадто руйнівними, в т.ч. для сусідів Ірану, це ми знаємо з досвіду Іраку та Лівії). При цьому Іран може лише уповільнити розвиток боргової кризи в країнах ЄС або вихід з рецесії в ряді економік світу.

Ось чому треба уважно стежити за Дональдом Трампом, він сьогодні здатний різко змінити кон’юнктуру на світових ринках. А поки котирування золота в Нью-Йорку піднялися на 1,3%, з початку року дорогоцінний метал подорожчав на 17%! Продовжуємо стежити …

– Які галузі української економіки ви вважаєте найбільш інвестиційно привабливими?

– Найбільш інвестиційно привабливі галузі: енергетика, IT-сектор і АПК.

– Влада знову заговорила про початок масштабної приватизації, яка з тріском провалювалася останні роки. Чи є підстави припускати, що в цей раз все буде інакше?

– Не треба ілюзій, поки інвестиції йдуть в Україну через високу прибутковість, яка забезпечена дуже низькою вартістю робочої сили. Але так довго тривати не може. На це вказували ще Петру Порошенко наші американські і європейські колеги. Цікаво, чи розуміють це «Слуги народу»? І що робити в зв’язку з цим команді Зе?

В першу чергу раджу залучати інвестиції і створювати інвестиційний клімат в Україні. Але в реальному житті створення інвестиційного клімату – це завжди довгий процес і важкий компроміс між інтересами бізнесу і довгостроковими інтересами держави. Держава повинна прагнути залучати капітал, але і одночасно захищати свої інтереси і права своїх громадян, встановлюючи бізнесу якісь фінансові, адміністративні та соціальні кордони. Чудовий і високопрофесійний приклад подібної практики ми бачили в 2008-2010 роках, коли Німеччина і США продавали підприємства General Motors і Opel, довго і дуже важко приходячи до компромісу з потенційними інвесторами з податків для бізнесу, по гарантії не закриття виробництва, не перенесення його з країни, за рівнем зарплати працівників, на рівнем соціальних гарантій та інше.

Різниця між цією картинкою і тим, що відбувається у нас в Україні, наприклад, з приватизацією Одеського припортового заводу просто величезна. Про проблеми з очікуваним продажем землі поки взагалі не говорю. Нарешті, для того, щоб залучити інвестиції треба, щоб нові склади Ради і Кабміну створювали сприятливий інвестиційний клімат, тобто умови для бізнесу в Україні повинні бути краще, ніж в інших країнах (щоб вільний капітал, пішовши звідкись, прийшов саме до нас на покупку об’єктів приватизації).

Так, список таких умов великий: правова захищеність бізнесу і відсутність для нього корупційних обмежень, низькі податки і висока прибутковість, наявність кваліфікованої робочої сили і т.д., і все це треба створювати. А головне – покінчити з перманентною убогістю і безправ’ям рядових українців, скоротивши трудову міграцію. Але для початку непогано б молодим законодавцям і уряду підготувати як мінімум на два наступні роки Національну програму великої приватизації.

– Як би Ви оцінили перспективи ринку споживчого кредитування? Чи будемо ми спостерігати плавне зниження ставок.

– Я б насамперед попросив: «Пишіть, Дональд, пишіть – вчіть нашого Якова». Справді, може бути, написані 8 серпня Дональдом Трампом на своїй сторінці в Twitter відверті і без витіюватих чесні і правильні слова: «Як ваш Президент, можна подумати, що я був би радий нашому дуже сильному долару. Але я не радий! », Нарешті, чомусь потрібному для національної економіки і навчать нашого Главу НБУ Якова Смолія.

Дивіться, Президент США Дональд Трамп підкреслив, що він не в захваті від зміцнення «американця», і закликав Федеральну резервну систему продовжити знижувати процентну ставку, щоб послабити курс долара. «Високі процентні ставки ФРС в порівнянні з іншими країнами підтримують долар на високому рівні, в результаті чого нашим прекрасним виробникам стає все важче конкурувати», – зазначив також Дональд Трамп.

Джерело: Maanimo.com

Залишити відповідь

Войти с помощью: