Слова на вітер: чи потрібен Україні дефолт, – думка експертів

В Україні все більше говорять про необхідність оголошення дефолту. Такі розмови викликані недавньою заявою олігарха Ігоря Коломойського. Виникає багато суперечок про доцільність і обґрунтованість такого рішення.

Про те, які можуть бути наслідки для різних сфер життя, яким країнам подібний крок реально допоміг впоратися з макроекономічними проблемами, а також як може вчинити МВФ у разі дефолту в Україні, Maanimo дізнався в експертів.

Єгор Шишонок, генеральний директор ТОВ «Компанія Якість гарантована», керівник проектів «Біржа інвестиційних проектів BEST.in.ua» і «Лабораторія НовіТехНет»:

На даний момент обґрунтованих причин для дефолту немає. Звичайно, якщо нічого не робити, то тоді ситуація посилиться, і дуже швидко дефолт нас «наздожене». Будь-які заяви про можливе банкрутство України з боку публічних людей, а особливо політиків і бізнесменів, що мають вплив на інвестиційні очікування, є злочином, адже підривають довіру до нашої країни і дуже сильно їй шкодять.

Наслідки дефолту для країни завжди згубні. Припинення роботи з міжнародними фінансовими організаціями, нагляд зарубіжних інвесторів і введення квот на експорт призводять до обвалу економіки і, як наслідок, до інфляції і погіршення рівня життя.

Проблеми дефолт не вирішує. По суті, це перезавантаження зовнішніх фінансових відносин, за яке потрібно розплачуватися роками або десятиліттями справжнього «зубожіння».

У разі дефолту МВФ, швидше за все, поставить на паузу всі взаємини з нашою країною.

Марина Багрова, Член Правління Міжнародної спілки «Інститут національної політики»:

Основний промисловий актив Ігоря Коломойського в Україні – найбільший в Європі і другий за величиною в світі Запорізький і Нікопольський феросплавні заводи, а також цілий феросплавний холдинг – Марганецький і Покровський гірничо-збагачувальні комбінати.

Феросплавна продукція продається на експорт, а виручка від продажів повертається власнику холдингів в іноземній валюті.

Різке знецінення гривні вкрай вигідно експортерам, оскільки собівартість їхньої продукції прив’язана до падаючої гривні. Адже оплата електроенергії, сировини, зарплат, податків та інших виробничих витрат здійснюється в гривні. Оскільки різниця між ціною на виробництво, собівартістю і доходами у валютному еквіваленті різко зросте, на цьому можна заробити значний капітал.

Зараз підстав для оголошення дефолту в Україні немає. За різними оцінками, в резервах НБУ є близько 20 млрд доларів. Протягом 2019 року Україна зобов’язана виплатити зовнішніх боргів приблизно на 8 млрд доларів. Щоб здійснити ці виплати, у країни достатньо золотовалютних резервів і зовнішніх бюджетних коштів.

Однак, в разі виникнення в країні політичної кризи, існує висока ймовірність дефолту.

Якщо кредитний рейтинг України і українських компаній опуститься до дефолтного рівня, то інвестувати в Україну не буде жодна поважаюча себе фінансова компанія, що призведе до різкого відтоку іноземних інвестицій. Українські компанії, що використовують торгове фінансування, будуть змушені оплачувати всі зовнішні контракти одразу і в повному обсязі. При настанні дефолту виникне дефіцит валюти. Державі доведеться включити друкарський верстат, що призведе до галопуючої інфляції і істотного збідніння переважної більшості громадян України. У прибутку залишаться лише олігархи. Під час дефолту для них відкривається вікно можливостей для купівлі активів, які впали в ціні.

Олег Лиховид, радник Торгово-промислової палати України:

Дивно про обґрунтованість дефолту питати експертів, а не автора заяви про його доцільність. Ніякого економічного обґрунтування ні від кого не прозвучало. Додумати ж можна тільки одне: дефолт неодмінно тягне девальвацію, а значить, здешевлення у валютному вираженні всього, що є у країні. Тобто обґрунтуванням є бажання ініціатора розмови за туж валізу доларів купити побільше українських активів.

Наслідки для всіх – людей, бізнесу, суспільства і країни в цілому – абсолютно негативні. Дефолт не допоміг жодній країні. Навіть Радянський Союз, оголосивши в 20-х роках минулого століття фактичний дефолт по царських боргах, потім в кінці 80-х мав вести переговори про їх повернення. А віддавала вже пострадянська Росія, тому що хотіла бути серед шанованих країн, на які Радянський Союз плював, тому що вважав ворогами. Наводилися приклади Греції та Аргентини. Але Греція входить в єврозону. Тому інші потужні члени єврозони не могли допустити такої пробоїни в суцільній тканині євровалюти. І Греція дефолт не оголошувала. Її уряд чинив опір, сперечався, але вимоги Єврокомісії виконував. І грекам легко від цього не було. Україна ні в яку валютну зону не входить. На нас просто махнуть рукою.

Аргентина ж настраждалася через свої дефолти. Про причини немає місця писати. Але результат той, що з 5-го місця у світовій економіці в першій половині 20-го століття вона відкинута у 5-й десяток економік світу. Ми зі своїм місцем у світовій економіці будемо просто помножені на нуль. Хто може, нехай згадає 90-і роки.

І ще про російський дефолт 1998 року. Там рубль подешевшав у 5-6 разів проти долара. Країною прокотилася хвиля самогубств. Приблизно 3 роки Росія переживала дуже складні часи. А потім почала дорожчати нафта. У Росії є нафта і газ. У нас же вони в дефіциті. Висновки можна зробити самостійно.

МВФ звідси поїде і буде вимагати повернення виданих раніше грошей. А ще спостерігати, чи не здалися ми ще Росії. Ми будемо вести переговори про реструктуризацію, тобто відстрочення виплат власних боргів. Але на зустріч підуть тільки тоді, коли ми готові будемо виконувати ті ж їхні вимоги, які є і зараз. Навіщо було ганьбитися дефолтом?

Ірина Сисоєнко, Народний депутат, Об’єднання «Самопоміч».

Коли ми чуємо заяви типу: «Україні варто оголосити дефолт, що б не виконувати зобов’язання за позиками державного бюджету», варто розібратися з тим , що є справжньою причиною для таких заяв.

Станом на сьогодні підстав для дефолту країни немає! Графік погашення боргів перед кредиторами виконується. Так, цього року ми змушені багато віддавати.

Загальні виплати за державним боргом, що мають бути здійснені у 2019 році за рахунок коштів державного бюджету, передбачені законом про бюджет на рівні $15,9 млрд, з яких: 57,3%, або $9,1 млрд – виплати за державним внутрішнім боргом; 42,7%, або $6,8 млрд – виплати за зовнішнім боргом.

Тобто, цього року ми виплачуємо з державного бюджету $9,1 млрд. запозичень всередині країни, а не зовнішнім інвесторам. Це важливо розуміти. Тобто, то не клятий МФВ. То самі своїм під дуже високі відсотки. Графік погашення боргів закладений в бюджет досить жорсткий, тому що значну частину внутрішнього боргу ми маємо заплатити до 1 липня 2019 року. Хто володіє цінними паперами внутрішнього державного займу під гарантовані високі відсотки, то теж цікава історія, але вже трохи інша.

З боргом, який треба гасити, наче розібрались. По боргах треба або платити, або дефолт.

Дефолт – стан у кредитних відносинах, що настає, коли позичальник не виплачує свої борги або платежі, порушення платіжних зобов’язань позичальника перед кредитором, нездатність проводити своєчасні виплати за борговими зобов’язаннями або виконувати інші умови договору позики. Цим терміном позначають будь-які види відмови від боргових зобов’язань (тобто він певною мірою є синонімом поняття «банкрутство»), але, як правило, його використовують вужче, маючи на увазі відмову центрального уряду або муніципальної влади від своїх боргів.

Існує різниця між поняттями «дефолт» — невиконання фінансових обов’язків, «неплатоспроможність» — неможливість виплачувати зобов’язання, та «банкрутство» — визнана господарським судом фінансова неспроможність. Станом на сьогодні Міністерство фінансів звітує про те, що графік погашення боргів виконується.

Статистика свідчить про те, що з боргами все добре , вони є, і їх сплачують, та надалі їх треба сплачувати.

Країна стає неспроможна сплачувати борги тоді, коли не виконується дохідна частина державного бюджету, тобто коли немає коштів на виплати.

Як не дивно, але з державним бюджетом все добре. За 4 місяці 2019 року дохідна частина держбюджету показує перевиконання на досить високих показниках. За оперативними даними Державної казначейської служби України (ДКСУ) доходи держбюджету зросли на 18,2% р/р до 322,6 млрд грн. Збільшення доходів від ПДФО зросло майже на 22%.

Тобто підстав для дефолту немає. Економіка показує позитивну динаміку, і тут їй не треба заважати гучними заявами. Гроші люблять тишу, а слова політика, або впливової людини – то просто слова, які часто все руйнують. Тому в таких випадках краще мовчати.

Що може стояти за такими заявами, як необхідність оголошення дефолту?

Світовий валютний фонд ніколи не дає позики просто так під 1%. То завжди якісь або економічні, або політичні інтереси та домовленості.

Це умови щодо проведення реформ. Такої, наприклад, як забезпечення енергобезпеки та впровадження заходів енергоефективності, яку ми не зробили за 5 років. Тому що фонд енергоефективності не запрацював. Ми просто брали гроші і проїдали, і не більше. Ці всі умови щодо подальшої співпраці МВФ буде виставляти до України, бо не можна так чинити в центрі Європи. Бо треба економити газ і електрику, а не вічно піднімати на них ціни, залишаючи ті самі обсяги споживання.

Питання два – розкрадання коштів бюджету. Ніякий свідомий кредитор не буде давати гроші країні, в якій безбожно крадуть у своїх людей з бюджету. Тому будуть наступні вимоги:

– відновлення відповідальності за незаконне збагачення;

– повноцінна робота антикорупційного суду;

– реальні «посадки» корупціонерів.

Тому часто буває так, що заяви про необхідність оголошення дефолту є нічим іншим, як неготовність виконувати умови щодо міжнародних політичних та економічних угод. І гроші вже тут ні до чого.

Ростислав Чайківський, економічний експерт, член міжнародних організацій CFA та АССА
Якщо дефолт провести правильно, то це принесе величезну користь Україні – досить лише глянути, скільки в державному бюджеті займає їхнє обслуговування. Ті кредити, які навішано, і особливо варіанти Яресько, роблять неможливим економічне диво у країні та різке покращення життя українців.

Все залежить, як дефолт проводити і з якою аргументацією. Тому й результат можна отримати як позитивний так і негативний.

Потенційно можна розвантажити бюджет і втілювати правильну економічну політику, не залежачи від міжнародних організацій, які насправді переслідують інтереси великих західних компаній на шкоду країнам, що розвиваються.

Штати декілька разів оголошували дефолт. Останній раз в 1971. Оскільки вони це не робили в останній момент, то все було гарно організовано і навіть не називалося дефолтом.

Україні не потрібна співпраця з МВФ. Вони лише шкодять та навішують борги. Про це можна почитати у Нобелівського лауреата Джозефа Стігліца , який є одним з найкращих макроекономістів сучасності, був керівником групи економічних радників Клінтона та головним економістом віце-президента Світового Банку.

Залишити відповідь

Войти с помощью: