Законопроект Нацкомфінпослуг ускладнить ситуацію на ринку мікрокредитування

Нацкомфінпослуг хоче внести зміни в закон про споживче кредитування. Новий законопроект невеликий, але торкнеться досить широкого списку кредитних договорів. Про це йдеться в повідомленні регулятора на офіційному сайті.

Посилені правила можуть негативно вплинути на сферу небанківського мікрокредитування, а це відіб’ється на кількості робочих місць в Україні та обсязі податкових відрахувань до бюджету.

Що з інтересами споживачів?

Відомство хоче, щоб Закон «Про споживче кредитування» включав у себе кредити фізособам на будь-який термін і суму, хоча на даному етапі не враховувалися кредити менше 1 місяця і 4173 грн (мінімальна зарплата). Також змінами передбачено можливість регуляторів ринків (НБУ, Нацкомфінпослуг) встановлювати максимальну ставку за договором.

У Нацкомфінпослуг обґрунтовують поправки зростанням числа споживчих скарг і порушеннями з боку фінустанов. Начебто і мета гідна – захист прав споживачів, але якщо звернути увагу на дані в обґрунтуванні, виявляється, що 95% скарг надходять через розміри нарахувань. Виходить, людей не влаштовують умови договору, під яким вони підписалися.

Але навіть якщо не копати глибоко, а подивитися на статистику, то з 1 вересня 2018 по 28 лютого 2019 року до Нацкомфінпослуг звернулися майже 3,5 тисячі українців стосовно 64 фінансових компаній. А число підписаних кредитних договорів компаніями, які не підпадають під закон про споживче кредитування, за 6 місяців (2-3 квартал 2018 року) дорівнює практично 4 млн 088 тисячам. Виходь, що «незадоволених» усього 0,08%. У статистику входять і задоволені скарги.

Крім того, багато звернень до Нацкомфінпослуг надходять в обхід гравців ринку. Так чи реально боржники намагаються відстоювати свої права, або це просто ухилення від зобов’язань? Можливо, недобросовісні позичальники і консалтингові компанії просто маніпулюють за допомогою регулятора? До суду йти не хочуть, але усвідомлюють безпідставність своїх претензій до кредиторів.

Перші «жертви»

Обмеження відсоткової ставки за кредитами для МФО обговорювалося давно, та й самі учасники ринку не проти зробити дешевше свої послуги. Але висока вартість обумовлена ​​конкретними причинами і залежить від балансу між попитом і пропозицією. Звичайно, кредитування без застави несе ризики для власників подібного бізнесу: висока дефолтність і відсоток неповернень. Тому ставки дозволяють покривати витрати, а знизивши їх, бізнес просто стане нерентабельним. У цьому випадку мікрокредитні організації програють у конкурентній боротьбі з банками, у яких ризиків набагато менше.

І начебто нічого поганого немає в тому, що залишаться лише класичні банки, яким населення довіряє більше, але ж успіх мікрокредитування у країні виник не на порожньому місці. В Україні величезна кількість тих, кому не видадуть кредит у банку через невеликі доходи або негативну кредитну історію.

Анна Замазеєва, Глава правління Всеукраїнської асоціації фінансових компаній, зазначила, що приблизно 17 млн ​​українців проживає в населених пунктах без банківських відділень, ще у 37% населення немає рахунків у фінустановах. Тому для таких людей існує лише один спосіб отримати необхідні гроші – фінансові компанії. А якщо законопроект Нацкомфінпослуг схвалять, то незахищені верстви населення залишаться без доступу до фінансів. Навряд чи це підвищить рівень життя в Україні.

Але попит на короткострокові гроші буде завжди і скрізь, тому що непередбачені ситуації трапляються у всіх, і для їхнього вирішення потрібні кошти. Виходить, що попит залишається, а МФО немає. Це спричинить виникнення нелегальних кредиторів. Очевидно, великі гравці зможуть встояти перед жорсткою регуляторною політикою, але за відсутності вигоди підуть навіть вони.

Варіанти вирішення проблеми

В Україні дуже активний ринок мікрокредитування, який зараз переходить в онлайн. Позику можна швидко оформити без відвідування відділення. А можливість взяти невеликі суми (до 10 тис. грн) на короткий термін (до 30 днів) дозволяє компаніям ефективно обслуговувати десятки тисяч договорів щомісяця, що робить МФО досить інноваційним сектором фінпослуг.

Тільки розвиток сфери допоможе зменшити число скарг. Покращені системи скорингу, штучний інтелект, big data та інше – все це здатне знизити рівень проблемних кредитів. До того ж, це ще й хороший захист від шахрайства. Але всі ці інновації потребують інвестицій, які припиняться в разі нерентабельності бізнесу. Та й регулятору слід приділити увагу підвищенню прозорості ринку і фінансовій грамотності українців.

Учасники ринку і самі хочуть впроваджувати високі стандарти якості і формувати лояльність клієнтів. У цьому може допомогти зміна напрямку скарг населення. Наприклад, якби Нацкомфінпослуг зобов’язав направляти свої зауваження одразу кредитору для обгрунтування, а вже потім вони могли б подаватися регулятору, то це усунуло б частину порушення без участі Нацкомфінпослуг.

Важливо відзначити, високі ставки на мікропозики – поширене явище у світі. Наприклад, в Європі цей показник знаходиться в діапазоні від 0,8% до 3% на день. Як стверджує Ганна Замазеєва, мікрофінансовий ринок здатний сам себе відрегулювати. Зараз найдоцільніший спосіб зниження відсоткових ставок в Україні – це зміни до податкового кодексу (потрібно обкладати податками фактично отримані відсотки, а не нараховані) і добросовісна конкуренція. Краще створювати умови для діяльності великої кількості компаній з якісними і сучасними послугами, а не вводити жорсткі обмеження. В асоціації «ВАФК» виступають за розробку кодексу сумлінного поводження на мікрокредитному ринку, оскільки він довів свою ефективність у тій же Європі.

Експерти вважають, що жорстке регулювання не виключить проблем зі ставками, обумовленими цілком зрозумілими причинами. Це просто «смерть» для подібного бізнесу і відрізаний доступ українців до грошей у разі гострої потреби.

Залишити відповідь

Войти с помощью: