Легалізація грального бізнесу: економічний прорив чи ні?

Казино

Поряд зі зняттям мораторію на продаж сільськогосподарських земель ініціативу президента України Володимира Зеленського щодо легалізації грального бізнесу в Україні вважають однією з найбільш економічно важливих серед усіх цілей, заявлених ним під час вступу на президентську посаду. Maanimo розбирався, чи допоможе легалізація грального бізнесу економіці, та як вона вплине на сам гральний бізнес загалом.

Для реалізації цієї мети президентом і урядом було зроблено низку кроків. Зокрема, Кабмін схвалив законопроект щодо легалізації грального бізнесу, який передбачає, що азартні ігри буде дозволено виключно на території готелів та на ігровому устаткуванні із використанням програмного забезпечення, яке відповідає міжнародним стандартам. Тепер слово залишається за Верховною Радою.

Трохи передісторії

Гральний бізнес в Україні знаходиться за межею легальності з 2009 року. Передбачалося, що це дозволить розвантажити вулиці від великої кількості гральних точок, які часто не відповідали елементарним вимогам, що пред’являються для подібних закладів. Проте вже через кілька місяців уряд змушений був визнати – гральний бізнес не зник, а масово пішов «у тінь» навіть незважаючи на драконівські штрафи, встановлені законодавством (конфіскація грального обладнання та штраф у 8 тисяч мінімальних зарплат).

З моменту заборони змінилося вже три президенти, маса урядів, однак ситуація з гральним бізнесом залишилася – юридично його немає, але фактично він існує, а величезні суми тіньових доходів проходять повз українську скарбницю.

Що пропонує законопроект

В економіці вплив грального бізнесу депутати бачать не тільки у тому, що бюджет нічого не отримує від його діяльності, оскільки він нелегальний, і для податкової його «не існує» офіційно. Проблемами є і падіння доходів населення, і неможливість інших торгових закладів конкурувати із залами ігрових автоматів, що працюють під легальними вивісками. Саме тому уряд планує перевести всі гральні заклади до спеціалізованих зон.

Щоправда, зони ці будуть розташовані не за географічною ознакою. Кабмін пропонує зробити спеціалізованими зонами готелі, у яких зможуть розміщуватися казино та зали ігрових автоматів: казино будуть дозволені для готелів класу «п’ять зірок», ігрові автомати – для готелів від «трьох зірок».

Крім того, передбачається, що за ринком азартних ігор буде наглядати спеціальний державний орган, а також буде запроваджено систему ліцензування діяльності на абсолютно нових засадах – досить обмежена кількість ліцензій, зміна ціни ліцензії в залежності від типу азартної гри, кількості ігрового обладнання та розташування грального закладу, а продавати ліцензії будуть під час спеціальних електронних торгів. Також державний орган відповідатиме за публічні реєстри з інформацією про одержувачів ліцензій та місця проведення азартних ігор, встановлювати вимоги щодо сертифікації грального обладнання та здійснювати низку інших дій.

Загалом Кабмін вважає, що легалізація азартних ігор дозволить залучити нові інвестиції до економіки, отримати додаткове зростання ВВП до 1%, а також щорічно приносити до бюджету від 2 до 5 млрд гривень, так і загально мінімізує шкоду від азартних ігор для економіки.

Загрози та ризики

Втім, деякі експерти більш ніж впевнені у тому, що не все так райдужно, як обіцяє уряд – навряд чи звиклий за десять років до практично неконтрольованих надприбутків тіньовий ринок грального бізнесу ось так відразу «побіліє». Швидше, до існуючих нелегальних закладів додасться сонм легальних гральних приміщень.

Законопроектом дозволяється розмістити на всій території України загалом  20 казино (цифру може бути переглянуто у подальшому), 800 букмекерських контор, 40 тисяч ігрових автоматів, 10 інтернет-казино, 5 покерних клубів і ще 5 таких інтернет-клубів. При цьому, стверджують фахівці, у поєднанні із розміщенням гральних закладів у готелях на «спеціалізовану ігрову зону» ризикує перетворитися вся країна. З іншого боку, принцип розміщення гральних закладів у готелях критикують тому, що закладів зазначеного класу в Україні не те, щоб багато, тобто, особливого впливу на економіку така легалізація може і не надати.

Ще одним об’єктом для критики став так званий «заявочний принцип», згідно з яким можуть легалізуватися ті заклади, які зараз працюють у нелегальному режимі. Для продовження діяльності буде необхідно лише надати спеціальній Комісії при КМУ інформацію про тип грального закладу, конкретний вигляд ігрової діяльності та наявну кількість ігрового обладнання (лотерейні термінали, беттінг-машини, ставкоматы, онлайн-системи азартних ігор в мережі інтернет і так далі) протягом трьох місяців. У підсумку, попереджають експерти, ситуація може вивернутися у бік корупційних ризиків, правового вакууму та економічної нестабільності, оскільки власники гральних закладів, користуючись старими ліцензіями, зможуть легалізувати практично будь-який вид гральної діяльності безконтрольно. Паралельно буде зруйновано систему лотерей – через нерентабельність плати за кожен лотерейний термінал та завищену ставку, за якою оператори лотерей зараз платять податок.

Є у законопроекту і ряд інших мінусів – зокрема, зайва жорсткість. Експертам не подобається, що Кабмін виставив надто серйозні вимоги до ігрових залів, статутних фондів гральних компаній, ліцензування обладнання та іншого. На їхню думку, це може стати причиною численних маніпуляцій у цій сфері, а також звести ефект законопроекту до нуля.

А як у них?

Проблема грального бізнесу існує не тільки в Україні, але й в усьому світі. Щоправда, впоратися із нею усі намагаються по-різному.

Так, у сусідній Білорусі ведення грального бізнесу якось особливо жорстко не регламентується – достатньо дотримуватися законодавства. З іншого боку, жорстка силова структура країни дозволяє їй уважно контролювати цей бізнес і швидко ліквідувати його у разі порушення певних законів.

У республіках з досить розвиненою економікою гральні заклади, як правило, концентруються у певних географічних кластерних зонах. Стандартним прикладом може служити Лас-Вегас у США. Крім того, є приклад Південної Кореї, яка ввела у себе два типи кластерних гральних зон – для іноземців та для мешканців країни. Перші розташовуються виключно у курортних зонах, інші – у регіонах із депресивною економікою. Саме південнокорейський варіант багато експертів вважають цілком прийнятним для України. Для використання американського варіанту в нашій країні недостатньо досконале законодавство, а для білоруського варіанту у нас не вистачить жорсткості силової структури.

Підбиваючи підсумки

Загалом, ініціативу Кабміну можна назвати досить важливою і своєчасною, оскільки за десять років «тіні» проблема грального бізнесу назріла цілком серйозно.

З іншого боку, уряду варто переглянути низку положень законопроекту –прийняті похапцем, вони здатні спричинити не українську економіку не благотворний, а навпаки, руйнівний вплив.

Джерело: maanimo.com

Залишити відповідь

Войти с помощью: