Роман Шпек (НАБУ) : «СПЛІТ – це, в першу чергу, створення рівних умов»

Роман Шпек

Новий 2019 рік розпочався в Україні з серйозними фінансовими очікуваннями. Кредити МВФ, укріплення гривні, відновлення банківських програм, розширення пропозицій на ринку…Про все про це і не тільки Maanimo поговорив з Романом Шпеком, головою ради Національної асоціації банків України (НАБУ).

— Чи стане 2019 рік доленосним для гривні? Чи можна сказати, що якщо гривня впорається з викликами 2019 року, то найближчі декілька років ми зможемо розраховувати на валютну стабільність?

— Ключові виклики в цьому році постають не перед гривнею, а перед українською владою — чиновниками і політиками. Якщо вони впораються зі спокусами використання бюджету для «інвестицій» в свої рейтинги, продовжуватимуть реформи і не зриватимуть програму фінансування від МВФ, то коливання курсу гривні протягом року не перевищать 10%. Запланований помірний бюджетний дефіцит і очікуваний з урахуванням грошей МВФ платіжний баланс дозволять зберегти стабільність. Зверніть увагу, за 2018 рік гривня навіть зміцнилася до основних світових валют.

Але для забезпечення стабільності в майбутньому необхідні реформи, які Україна, до речі, взяла на себе зобов’язання провести (боротьба з корупцією, земельна реформа, ринок газу і інші). Вони відкриють шлях реальним закордонним інвестиціям, а не «заводу» грошей олігархами через свої кіпрські компанії. Якщо ж реформи «відкласти» (з урахуванням виборів), то наявні структурні перекоси і величезний торговий дефіцит рано чи пізно приведуть до нової хвилі девальвації гривні.

7 лютого вступає в силу новий закон про валюту, який відкриває можливості в тому числі і для онлайн-сегменту. Який Ваш прогноз щодо роботу цього документа?

Закон вже в силі, а 7 лютого він буде введений в дію разом з оновленим пакетом «валютних» постанов НБУ. Можливість продавати і купувати безготівкову валюту онлайн, яка з’явиться у населення, буде, мабуть, найбільш помітною новацією. Але це не означає, що всі кинуться торгувати валютою заради самої торгівлі. Це скоріше спростить рішення цілком побутових завдань, наприклад — купити євро перед поїздкою в Іспанію без біганини по обмінних пунктах і черг в касах банків. Та й не всі банки готові запустити такий сервіс в найближчі дні.

Набагато більш серйозні нововведення в новому валютне регулювання передбачені для бізнесу. Крім послаблення кількох діючих сьогодні валютних обмежень, можливість відкривати повноцінні рахунки в українських банках отримають іноземні компанії. Це повинно спростити взаємини українських імпортерів та експортерів із зарубіжними партнерами, але через невирішеність низки «технічних» питань для реалізації цих можливостей знадобиться час. При цьому, однак, НБУ виключив можливість розрахунку готівкою за експортними контрактами. Це відчують на собі підприємці прикордонних областей, які звикли продавати товар невеликими партіями за готівку в рамках режиму прикордонної торгівлі.

У більш віддаленій перспективі новий Закон дозволить Нацбанку повністю лібералізувати валютний ринок. Але відсутність обмежень не означатиме вседозволеності. Банки і далі будуть ретельно вивчати своїх клієнтів (принцип «Know your customer») та блокувати їх сумнівні операції в межах процедур фінансового моніторингу, вимоги до якого тільки посилюються.

Крім того, валютна лібералізація не станеться сама по собі у який-небудь заздалегідь обраний день. Для повного скасування обмежень необхідно виключити ризики, пов’язані з тіньовим рухом капіталу, фрагментованим наглядом за фінансовим ринком, ухиленням від сплати податків. Без реформ це не можливо. Не дарма у дорожній карті лібералізації НБУ відзначив ключові законопроекти, прийняття яких буде передумовою для наступних кроків: СПЛІТ (реформа системи регулювання фінансового ринку) та щодо протидії BEPS (боротьба з ухиленням від сплати податків).

депозит

— Зараз банки особливу увагу приділяють розвитку продуктів для МСБ. З чим повязаний цей тренд, і чи зможуть банки запропонувати щось дійсно цікаве?

— Ринок великого «корпоративу» виглядає приблизно так: в країні працюють кілька десятків компаній (або груп компаній), кожна з яких вже є клієнтом декількох банків. Багато з них — хронічні неплатники за кредитами і головний біль для банків (непрацюючі кредити в банківській системі становить близько половини всього портфеля, і це в основному великий бізнес). Тому інтерес банків до МСБ не дивний. Саме цей сегмент призводить в банки нових бізнес-клієнтів і має потенціал зростання.

Банки прагнуть більше розуміти бізнес своїх клієнтів, дотримуватись вимог фінансового моніторингу, посилювати свою експертизу і покращувати бізнес процеси, щоб пропонувати клієнтам якісний і швидкий сервіс. Жорстка конкуренція, яка буде посилюватися надалі, вже сьогодні підштовхує банки до спрощення вимог до позичальників і застав. Хороший клієнт також може успішно домагатися зниження ставок по кредитах. Але шлях в банк лежить через прозорість бізнесу. Нажаль, українські традиції та особливості бізнес-клімату сильно обмежують доступ малого бізнесу до банківських кредитів і послуг. Навіть за офіційними даними частка тіньової економіки складає 45% (можна уявити неофіційні дані). Це говорить про нерівні умови конкуренції, які, в свою чергу, створюють нездорові переваги для тіньового бізнесу. Пріоритетом для України №1 повинні стати зміни в умовах митниці – без цього якісні зміни будуть неможливими.

— Що буде з процентними ставками для споживчих кредитів? Середня ставка вище 70% у банків поки виглядає відверто сумно.

— З урахуванням макроекономічних тенденцій можна припустити, що ставки по кредитах будуть поступово зменшуватися. Що ж до величини ставок — для видачі невеликих за сумами короткострокових споживчих кредитів (саме вони «задирають» середню ставку вгору) банк повинен утримувати мережу відділень, точок у торговельних центрах або салонах, розвивати і підтримувати спеціалізовані IT-системи. Кеш-кредити від фінансових компаній як правило ще дорожче. З поступовим переходом в онлайн і скороченням фізичних мереж витрати на їх утримання будуть скорочуватися. Крім того, неповернені кредити покривається відсотками від погашених, інакше банку нічого буде віддати вкладнику. З поліпшенням показників повернення кредитів скоротиться і частка ризику в ставці за новими кредитами. Зі зменшенням інфляції буде скорочуватися ціна депозитів для банків. Решту зробить конкуренція. Однак, дорога до низькими кредитними ставками йде через ті ж реформи, якими болючими вони б не здавалися.

— Ринок нерухомості за останні рік-два суттєво оживився, але поки що це ніяк не відобразилося на відновленні іпотечних програм. Чому?

— Іпотека в Україні є (кілька банків пропонують). Але дорога і короткострокова ресурсна база (депозити), а також високі ризики не дозволяють банкам пускати значні обсяги кредитів в цей сегмент. Для розвитку іпотечного кредитування необхідна низька інфляція, стабільність і прогнозованість на 5-10 років вперед (підтвердження того факту, що макроекономічна стабільність не буде під загрозою). Для України це поки що виглядає фантастикою. Нам потрібен повноцінний захист прав власників, прискорення реформ, особливо – судової. В умовах чесного правосуддя банки почнуть швидше й активніше пропонувати програми іпотечного кредитування.

новостройки

Питання СПЛІТу вже зняте з порядку денного, чи нам варто чекати на повернення до цієї теми за декілька місяців?

— СПЛІТ — один з ключових законопроектів, прийняти який Україна взяла на себе зобов’язання перед МВФ. Він також необхідний для валютної лібералізації в майбутньому. Ми точно повернемося до цього питання в найближчі місяці, інакше країні буде загрожувати заморозка програми з МВФ, посилення інфляції і девальвація гривні. У СПЛІТа чимало противників, але фінансова дестабілізація теж навряд в числі їхніх інтересів.

Якщо казати більш глобально, СПЛІТ – це, в першу чергу, створення рівних умов. Рівних умов для банків і небанківських фінансових установ. СПЛІТ скликаний не дозволити перекосу в один бік та збільшити рівень довіри до українського ринку як інвесторів, так і користувачів фінансових послуг.

— Що зараз відбувається з проблемними банками? Скільки гравців може втратити ліцензії в цьому році?

— Очищення банківської системи від нежиттєздатних учасників вже завершено. У минулому році кілька банків «здали ліцензію» (вирішили перереєструватися в небанківські фінустанови) і лише один — ВТБ, був визнаний неплатоспроможним (і тому були скоріше політичні причини).

Більш того, за станом на 1 січня жоден чинний банк не порушував норматив адекватності капіталу. У той же час, ми очікуємо, що посилення регуляторних вимог до банків можуть змусити деяких з них до добровільного відходу з банківського ринку в небанківський сегмент (що для, наприклад, невеликого банку може стати серйозним проривом з урахуванням усіх попередніх напрацювань – наявної скорингової системи тощо). При цьому умовою такого переходу є виконання зобов’язань перед вкладниками.

Банки, які залишаться на ринку, повинні мати зрозумілу бізнес-модель, дотримуватись усіх вимог фінансового моніторингу, забезпечувати належний рівень захисту від кіберзлочинності та мати природні джерела поповнення капіталу (генерування прибутку).

— Кредитні карти знову стали модним фінансовим продуктом. Які тренді Ви можете виділити, які банки відмітити?

— Пластикові карти — це скоріше звична реальність, ніж мода. І ми вже бачимо передумови до заміщення їх іншими рішеннями. Останнім часом інтенсивно поширюються «безконтактні» платежі. І все частіше для розрахунку в кафе або магазині досить мати телефон з чіпом NFC. Карта сама по собі стає віртуальним сполучною ланкою між програмою в телефоні і платіжною системою, з часом необхідність в ній зникне повністю.

Розвиваються також і «мобільні» або інтернет-рішення банків, які дозволяють зручно управляти своїми рахунками і платити будь-які регулярні платежі.

Зовсім недавно в Україні з’явився і новий європейський тренд. У минулому році в Європі почали імплементувати GDPR — директиву про захист персональних даних. В Україні ці стандарти ще не діють, але вже з’являються банки, що дозволяють клієнтам видаляти персональну інформацію, яку банк «зібрав» про нього через системи онлайн-обслуговування (це один з елементів GDPR).

Роман Шпек

— Одні з найміцніших банків в Україні – банки з іноземним капіталом. За Вашою інформацією, чи є плани у нових великих фінансових груп по виходу на український ринок?

— Банк — складний стартап, що вимагає значних інвестицій. В умовах досить «вузького» для банків ринку в Україні, а також незавершеність ключових реформ, гучних «заходів» на наш ринок в цьому році ми не очікуємо.

Детінізація, продовження структурних реформ, стале зростання економіки – все це створить умову появи на ринку нових світових гравців. Держава, в першу чергу, повинна дбати про свій суверенний рейтинг. Згадаємо один приклад, який говорить сам за себе – ставку державної позики, отриманої в жовтні минулого року. Для України вона склала 9,75%, в той час як для Албанії – 3,5%.

—  Давайте тепер трохи про іншу частину ринку – що буде з депозитами у 2019 році? Чи будуть люди частіше довіряти свої «зайві» гроші банкам і чи стало взагалі «зайвих грошей» більше?

— Дані 2018 року вказують на поступове відновлення довіри до банків — обсяг вкладів населення зріс на 12%, при цьому гривневі депозити росли швидше валютних: +17 і + 6% відповідно. Якщо ситуація в економіці продовжить залишатися стабільною, то можна очікувати продовження цієї тенденції. Все ще багато грошей в Україні знаходиться за межами банківської системи і вони, як правило, в інвалюті. При цьому небажання банків залучати вклади у валюті (оскільки кредитують у гривні) утримує ставки по валютних внесках на низькому рівні, що дещо обмежує інтерес населення до них.

— Наскільки інфляція корегує плани українців нести гроші в банк?

— Завдяки відносно високій інфляції і відсутності в історії України тривалих періодів фінансової стабільності населення вважає за краще зберігати гроші в іноземній валюті і розміщувати на вклади в банках на короткий термін.

— Які альтернативи банківським вкладам зараз є найбільш популярними в Україні?

— В Україні слабо розвинений фінансовий ринок, тому найбільш поширені альтернативи банку — «валюта в матраці» і «квартира щоб здавати». Далеко не всі наші співвітчизники розглядають інші можливості розміщення грошей або інвестування.

У той же час, з недавніх пір починає набирати популярність послуги з продажу фізособам облігацій внутрішніх державних позик. Подібні продукти пропонують ряд банків і торговців цінними паперами. Але для покупки ОВДП необхідний рахунок в цінних паперах, це більш «складна» інвестиція, тому масового заміщення банківських вкладів вкладеннями в держпапери чекати не слід.

Добавить комментарий

Войти с помощью: 

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *